Методика Аналіз зразка.
На столі перед дитиною викладається із сірників фігурка людини так, щоб зразок не
відповідав дитячому стандартному варіанту. Спочатку перевіряючий запитує: «Що це?».
Якщо дитина сама не говорить, що це людина, то їй повідомляють це. Якщо ж вона
вважає, що вийшов літак, то заперечувати не обов’язково. Далі перевіряючий говорить:
«Я хочу, щоб ти зробив точно такого ж. Уважно подивися. Запам’ятав? Тепер я його
затулю, а ти поруч з цим аркушем зроби точно такого ж чоловічка». Зразок затуляють
аркушем паперу, дитині дають сірники і вказують місце поруч з цим аркушем, де вона
повинна виконати завдання. Під час реалізації цієї методики увагу дитини не слід звертати
на будь-які особливості фігури, говориться тільки - «уважно подивися».
У більшості випадків спостерігаються ті чи інші відхилення, наприклад, сірники
викладені голівками до центру, ноги широко розставлені (додаток3).
Коли дитина закінчила роботу, то перевіряючий говорить: «Молодець, добре, але давай
подивимось. У тебе точно так само, як у мене, чи ні?» - і відкривається зразок, дитина
може сказати, що все так само, або частково виправити конструкцію, наприклад,
перевернути сірники, але не зрушити ноги – чи навпаки. У такому разі експериментатор
дає дитині додаткові запитання, організовуючи його дії за аналізом зразка: «Що є в
людини? – Голова. Подивися, у тебе так само?» і т. д. Тобто перевіряючий, не називаючи
частин зразка, спонукає дитину послідовно їх оглянути. Якщо дитина й тепер не помічає
ніяких розбіжностей, тоді задається пряма підказка: «Що в моєї людини на ногах? –
Тапці». Після цього перевіряючий мовчить, а дитина як правило, виправляє свою фігуру.
Дітям, що відразу ж побудували фігуру, яка точно відповідає зразку, можна додатково
запропонувати більш складну конструкцію «ліжечко» (додаток 4). Відтворити такий
зразок без помилок дитині вдається не зовсім, оскільки він асиметричний, і ця асиметрія
не має функціонального пояснення. Однак дорослий наполягає на тому, щоб усе було
зроблено до зразка, як у нього. Подальша процедура експерименту така ж, як в
основному завданні.
Оцінка результатів.
При високому рівні готовності до школи дитина здатна самостійно знайти відхилення і
внести корективи. Не обов’язково, щоб фігура відразу ж точно відповіла зразку: цілком
припустимі зазначені вище відхилення, які часто зустрічаються.
Показником середнього рівня готовності є уміння виправити свою фігурку за
допомогою дорослого, який фіксує увагу дитини на визначених частинах чи навіть
особливостях зразка, наприклад говорить: «Подивися, що в нього на ногах».
Не готова до школи дитина навіть при максимальній допомозі не виправляє помилки
у своїй конструкції . наприклад, після відповіді на питання «Що в людини на ногах»,
дитина нічого не змінює в розташуванні сірників, а коли її запитують, чи однаково стоять фігурки, «у твого чоловічка ноги широко розставлені, а в мого зсунуті разом», він
відповідає, що однаково. Іноді такі діти виправляють те, що виправляти необов’язково,
наприклад, поправляють сірник, який лежить не дуже акуратно. За будь-яких результатів
виконання другого завдання рівень готовності вважається непоганим, якщо в першому
завданні дитина усе зробила правильно.
Вправи з сірниками " Подивись і повтори"
Розвиваємо логічне мислення, увагу,мовлення
Дидактична гра " знайди необхідний предмет"
Психологічні поради батькам
Душа дитини – ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:
дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;
заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;
надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;
давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;
забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;
відмовитися від надмірної опіки;
постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;
не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;
не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);
не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;
не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;
приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.
Пам’ятайте:
якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти;
якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним "комплексом провини";
якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;
якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;
якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!
Послідовні малюнки
Мета: розвиток зв'язного мовлення, розвиток розуміння послідовності подій та причинно-наслідкових зв’язків.
Цікава гра на розуміння послідовності подій у різних побутових та соціальних ситуаціях.
Спочатку викладаємо перед дитиною картинки у правильній послідовності, називаючи кожну дію. Використовуйте такі слова – спочатку, потім і т.п.
Наприклад: «Спочатку хлопчик їв багато цукерок, потім в нього заболів зуб. Тато відвів його до лікаря, хлопчику вирвали зуб. Як ти вважаєш, чому хлопчику вирвали зуб?».
Після того як, відпрацюєте всі картинки, дайте дитині самостійно відновити послідовність подій. Таким чином, у дитини розвивається пам’ять та зв’язне мовлення, а також розуміння причинно-наслідкових зв’зків.
Повтори за емодзі ( завдання для всієї родини)
Поради батькам:
"Підготовка дитини до школи"
Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов.
Часто батьки вважають, Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов. що для того, щоб підготувати малюка до школи досить навчити його лічити, розпізнавати літери, читати. Але підготовка до школи має набагато ширший зміст.
Мотиваційна і розумова готовність, емоційно вольовий розвиток фізичне загартування дитини забезпечуються спільними зусиллями як дошкільного закладу так і сім’ї.
Шкільне навчання - це серйозне навантаження в житті дитини, і вона до нього повинна бути добре підготовлена, насамперед фізично.
В дошкільному віці навчальна діяльність не перебуває в такому тісному зв'язку із станом здоров’я і фізичним розвитком, як у молодших школярів. Здорова дитина швидше ніж слабша, призвичаюється до шкільного режиму, до необхідності тихо і спокійно, стримуючи свої бажання сидіти протягом уроків.
У дитячому садку за спеціальною програмою проводиться робота по зміцненню фізичного стану дітей. Повсякденна ранкова гімнастика, заняття з фізичного виховання, режим - фізично загартовують дітей, розвивають м'язи, впливають на осанку. Батьки мають всіляко підтримувати цю роботу на користь своєї дитини. Для того, щоб дитина росла здоровою, щоб посилити здатність її організму до опору з інфекційними хворобами, треба прищепити їй певні гігієнічні навички. Вранці і ввечері вона має чистити зуби, щоранку вмиватись, перед вживанням їжі мити руки, перед сном мити ноги - все це перетвориться на звичку для неї самої в дошкільному віці . Дитина сама може зачісуватися, чистити собі взуття і одяг.
В дитячому садку і вдома діти набувають цих вмінь. В них виховується бажання бути чистими і гарно одягненими. Якщо дитину привчити у певний час вставати, їсти, лягати спати, це сприятиме зміцненню здоров'я підготує її до виконання шкільного режиму. Діти в сім ’ ї так само як і в дитячому садку повинні відпочивати після обіду. Дуже важливо забезпечити дитині влітку перед вступом до школи хороший відпочинок.
Однією з головних умов, підготовки дитини до школи є формування в неї психологічної готовності до шкільного навчання. Готовність до шкільного навчання характеризується рядом рис. Першою з них є наявність позитивного ставлення до навчання, до школи, бажання вчитись. Спеціальні дослідження показують, що основним мотивом вступу дітей до школи і є бажання вчитися. Інтерес до школи, бажання вчитися формується у дітей в процесі засвоєння знань. Чим яскравіше і багатше розкриваються перед ними явища природи і суспільства, тим більш вдало проходять заняття, тим більше збуджується інтерес до знань. Бажання вчитися зміцнюється в міру того, як дитина оволодіває здатністю ставити навчальну мету і мотивувати її.
Отже, одне з основних завдань вихователів і батьків полягає в тому, щоб пробуджувати у дітей бажання вчитися, виховувати інтерес до знань, любов до школи на основі формування в них реальних уявлень про неї і про вимоги шкільного навчання. На теми шкільного життя можна говорити і вдома, і під чає прогулянки, і навіть коли прийшли в гості до знайомих, в сім ’ ї в яких є школярі. Дошкільнята дуже допитливі. Своїми "чому?", "навіщо?", "як?" вони виявляють інтерес до навколишнього світу, намагаються пізнати його. Не все можна доступно й кваліфіковано пояснити дитині, не на всі їхні запитання найдеться готова відповідь. Наприклад: не можна доступно дитині пояснити походження блискавки, дощу, таємницю народження, причини смерті і т.д. Що ж робити в таких випадках? Недопустима негативна відповідь : "не знаю", "не розумію", "відчинись". Краще сказати дитині, що коли підеш до школи, будеш уважним, дізнаєшся про це явище докладніше. Завдяки подібним поясненням у дітей створюється уявлення, що школа існує не для того, щоб гратись, а щоб дізнатися про нове, невідоме.
Другою рисою готовності до школи є досягнення дитиною необхідного рівня розумового розвитку і розвитку її пізнавальних можливостей. В дошкільному віці діти можуть систематично засвоювати знання і уміння за спеціальними програмами. Про те засвоєння знань і умінь на заняттях в дитячому садку в усіх дітей відбувається не однаково. Розумовий розвиток починається з пізнавальної діяльності. Пізнавальна діяльність людини включає два процеси: сприймання і мислення. Кожного дня в групі проводяться різні заняття. Це заняття по ознайомленню з навколишнім, природою та розвиток мови, математика, фізичне виховання, музичне виховання, малювання, аплікація, ліплення, навчання грамоти, підготовка руки до письма та ін. Кожного дня діти набувають певних знань по тих чи інших розділах програми, чомусь навчаються, дізнаються про щось нове. Чи всі батьки цікавляться, що вчили сьогодні їх діти в дитячому садку, чим займалися, з чим познайомились, що писали, малювали чи ліпили. А це потрібно робити. Тоді і дитина буде відчувати, що їй потрібно бути уважною, бо дома її запитають про це.
Закріплювати знання дитини набуті в дитячому закладі необхідно і вдома. Це робити можна скрізь коли і де завгодно. Ось ви йдете з малюком додому. Запитайте його, чим він займався у дитсадку, що йому читали, який вірш вчили? „Ану перекажи мені те, що ти запам’ятав?” Грайтеся з дитиною. Запропонуйте їй придумати слова на певний звук, продовжити речення, скласти слово з складів. Цим ви будете розвивати у дитини увагу, мислення, спостережливість. Розвиваючи мислення дитини треба насичувати її складними завданнями, але доступними. Такі завдання найкраще розвивають і збуджують думку. Одночасно з розвитком мислення розвивається і мова дитини. До вступу дитина до школи мусить навчитися чисто і правильно вимовляти всі звуки у словах, зв’язно говорити, вміти висловлювати свою думку. Вихователі намагаються завжди поправити дитину, якщо вона не правильно вимовляє слово чи говорить якесь речення. За цим потрібно слідкувати і вдома, бо набагато складніше перевчити дитину, що звикла неправильно говорити. Якщо дитина неправильно говорить, не вимовляє всі звуки, то і в школі вона буде мати проблеми з читанням і грамотним писанням.
Деякі батьки вже вчать дітей у дошкільному віці писати букви, цифри. Цього не слід робити. Краще давати дітям більше можливості малювати, розфарбовувати, ліпити, гратися з дрібними конструкторами, друкувати. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику руки, ви будете готувати дитину до письма.
Важливою рисою готовності дитини до школи є досягнення нею потрібного рівня у формуванні вольових якостей, навичок, свідомоїповедінки. Дитину треба певною мірою підготовлювати до нового способу життя (спілкування з товаришами, учителем, дотримання правил для учнів, готовності до виконання навчальних завдань, громадських доручень). Дітей потрібно привчати виконувати свої обов'язки без нагадувань. Якщо вони звикнуть діяти тільки за вказівкою дорослих - це поганий показник їх готовності до школи. Важливо також виховувати і загальну культуру поведінки.
Виховати у дитини любов до праці - це означає підготувати її до шкільного навчання.
У старшій групі діти повинні самостійно одягались, роздягались, зав’язувати шапки і шнурки на взутті, допомагати один одному це робити. Якщо дитину не привчати працювати в колективі, виконувати до вступу в школу певні трудові обов’язки в сім'ї то для неї виявляться чужими громадські інтереси, вона не рахуватиметься з вимогами колективу. Більшість дітей старшого дошкільного віку вже мають навички самообслуговування, уміють чергувати по їдальні, в куточку природи, допомагати вихователям у підготовці до занять. Чергові по їдальні накривають столи для сніданку чи обіду, одержують з нянею їжу, допомагають їй роздавати посуд, потім збирають його витирають столи. Також діти в старшій групі миють іграшки, стільці, столи, квіти. Більшість дітей виконують це з задоволенням. Але бувають випадки, що дехто відмовляється від цих обов’язків.
Деякі діти не вміють доводити розпочату справу до кінця. Щоб в дитини вироблялись певні трудові навички і обов’язки потрібно і вдома давати їй посильні трудові доручення. Хай щось спочатку в неї буде не так, підбадьорте її , скажіть, що завтра це вийде краще. Більше говоріть дитині: „Ти мій помічник, давай зробимо певну роботу разом, або допоможи мені."
Навчання - це праця і для деяких дітей праця нелегка. Від того чи привчили дитину працювати, а головне виконувати певні обов’язки, значною мірою залежить успішність навчання її у школі.
Школа не просто дає дитині певний мінімум знань. Вона зажадає від неї самостійності в оволодінні цими знаннями знаннями. Здатність здобувати знання складається в процесі виконання самостійних робіт, в процесі повсякденних пошуків, рішень.
Таким чином, шкільна зрілість визначається багатьма факторами. Всі їх треба мати на увазі, готуючи дітей до школи.
Консультація для батьків:
«Підготовка руки дитини до письма»
Підготовка руки дитини до письма починається задовго до проходу до школи. Це відбувається і тоді, коли маленьке дитинча захватує іграшку, під час різних ігор з пальчиками малюка, масажу кінчиків пальців, ліпки з пластиліну, глини, тіста та багатьох інших вправ, які допоможуть майбутньому учню красиво писати, не відчуваючи втоми та негативних емоцій. Важливо зразу навчити дитину правильно тримати предмет, яким вона пише або малює. А це, як доводить практика, залишається без належної уваги дорослих. Дитина закріплює неправильну навичку користування письмовим приладдям під час малювання, письма друкованими буквами, штриховки. Іноді батьки говорять: «От піде до школи - вчителька навчить», забуваючи про те, що дитина вдома найчастіше буває з вам сам на сам, а в класі під час уроку в одної вчительки 20-30 дітей. Чи можна зразу охопити зором таку кількість дитячих рук. Навіть, якщо це вдається, одним зауваженням учню обійтися не можна. Адже перевчити набагато складніше, ніж навчити зразу.
Іноді батьки говорять: «Нехай пише, як йому чи їй зручно». Але правила користування ручкою (олівцем) розроблялися недаремно: в них є обов'язковою правильна посадка дитини, збереження зору, розвиток певних м'язів руки, здатних витримати максимальне навантаження сьогодні та в майбутньому. А як же правильно? Ручка, якою дитина пише, лежить на верхній фаланзі середнього пальця, фіксується великим і вказівним, великий палець розташований декілька вище вказівного; опора на мізинець; середній і безіменний розташований майже перпендикулярно краю столу. Відстань від нижнього кінчика ручки до вказівного пальця 1,5 - 2 см. Кінець ручки орієнтований на плече. Кисть знаходиться в русі, лікоть від столу не відривається. Далі слід простежити за тим, як дитина пише, чи правильно виконує цю дію. Можна використовувати такий методичний прийом. Поміняйтеся з дитиною ролями. Нехай вона керує вашими діями, підказуючи, якщо ви щось робите не так. Цей прийом концентрує увагу на елементах виконуваної роботи і ефективніше організовує навчання. Потім дитина діє самостійно. Підказка має бути мінімальною і поступово зводитися нанівець. Контроль над формуванням навички письма у дитини бажано провести до того, як їй виповниться чотири роки, щоб мати запас часу для виправлення неправильного навику перед вступом до школи. Займатися шестирічне дитя може не більше двадцяти хвилин.
Як розпізнати неправильну навичку?
Про неправильному навичку письма говорять наступні деталі:
• Неправильне положення пальців: дитина тримає ручку «пучкою», «жменею», «кулаком», великий палець нижче вказівного або розташований перпендикулярно до нього, ручка лежить не на середньому, а на вказівному пальці.
• Дитина тримає ручку дуже близько до її нижнього кінчика або дуже далеко від нього.
• Верхній кінчик ручки направлений убік або від себе.
• Кисть жорстко фіксована.
• Дуже сильний або слабкий натиск при письмі і малюванні.
Вас повинно насторожити, якщо дитина активно повертає аркуш при малюванні і розмальовуванні. В цьому випадку малюк не уміє змінювати направлення лінії за допомогою пальців. Якщо дитина малює дуже маленькі предмети, то це може свідчити про жорстку фіксацію кисті руки. Це можна перевірити, запропонувавши намалювати одним рухом коло діаметром 3-4 сантиметри (за зразком). Якщо дитина має схильність фіксувати кисть на плоскості, вона не впорається з цим завданням: намалює замість кола овал, коло значно меншого діаметру або малюватиме його в декілька прийомів, пересуваючи руку або повертаючи аркуш.
Як виправити?
Для виправлення неправильного навику письма можна скористатися наступними прийомами:
• На верхній фаланзі безіменного пальця можна поставити крапку, пояснивши дитині, що ручка повинна лежати на цій крапці.
• Намалювати на ручці межу, нижче за яку не повинен опускатися вказівний палець.
• Якщо жорстко фіксована рука, то може допомогти обведення або малювання крупних фігур, розміром в третину альбомного аркуша, без відриву руки.
• Якщо до школи ваша дитина довго застібає ґудзики, не вміє зав'язувати шнурки, часто упускає що-небудь з рук, вам слід звернути увагу на сформованість навику письма.
Як розвинути дрібну мускулатуру руки дитини?
Цьому допоможуть спеціальні вправи, зокрема:
• Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м'яти поролонові кульки, губку.
• Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистини, камінчики, кульки.
• Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.
• Нанизувати намистини, ґудзички на нитки.
• Зав'язувати вузли на товстій і тонкій вірьовках і шнурках.
• Заводити будильник, іграшки ключиком.
• Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.
• Різати ножицями.
• Конструювати з паперу (орігамі), шити, вишивати, в'язати.
• Робити пальчикову гімнастику.
• Малювати узори по клітинках в зошиті.
• Займатися на домашньому стадіоні і снарядах, де потрібний захват пальцями (кільця, щаблина та інші).
Успіхів вам, шановні дорослі, у відповідальній справі - підготовці дитини до школи!
Тест «Кому що пасує?»( емоційне ставлення до школи)
Запропонуйте дитині пограти в таку гру: «Зараз я тобі буду називати пари слів, наприклад, «гарний — поганий», а ти повинен сказати, кому більше пасує кожне з них — школяреві або дошкільникові?»
Другий варіант цієї гри. Попросіть дитину розкласти заздалегідь підготовлені вами картки з написаними на них словами: одну картку дитина повинна покласти у ранець (портфель, сумку і т. д.), іншу — у коробку з іграшками.
Пари слів із прикметниками-антонімами:
• великий — маленький;
• дорослий — дитячий;
• веселий — сумний;
• швидкий — повільний;
• чистий — брудний;
• солодкий — гіркий;
• гладкий — колючий;
• хворий — здоровий;
• теплий — холодний;
• активний — пасивний;
• добрий — злий;
• сміливий — боязкий;
• бадьорий — втомлений;
• сильний — слабкий;
• світлий — темний.
Оцінювання результатів
Загальне позитивне ставлення до процесу навчання в школі оцінюється за переважною кількістю прикметників з позитивним емоційним забарвленням, які дитина зараховує до шкільного життя.
Наприклад, із запропонованих 15 пар прикметників 8 (чи понад 8) позитивно забарвлених дитина співвіднесла із навчальною, шкільною діяльністю. Це свідчить про загальне позитивне ставлення до школи.
Діти віком 6–7 років зберігають оптимальний рівень розумової працездатності протягом доволі короткого часу. Тому тривалість має становит
Приклади на додавання, порахуй скільки карточок на сонечку : ( математика)
Дидактична гра: " Числа сусіди"
Дидактична гра " що не так?" Виправ помилки
Zoom meeting invitation - Групова консультація для батьків "Готуємось до НУШ разом. Як мотивувати свою дитину на навчальну діяльність"
Юлія Бандик is inviting you to a scheduled Zoom meeting.
Topic: Групова консультація для батьків "Готуємось до НУШ разом. Як мотивувати свою дитину на навчальну діяльність"
Time: Apr 10, 2023 04:00 PM Kyiv
Join Zoom Meeting
Meeting ID: 762 2030 1477
Passcode: SYi3SC