Навчальна мотивація (автор М.Гінзбург)
Обладнання: 6 карток зі схематичним зображенням фігур.
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай.
Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: «Я ходжу
до школи, тому що мене мама примушує. А якби не мама, я б у школу не ходив».
На стіл перед дитиною викладається картка № 1 (зовнішній мотив).
Другий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мені подобається вчитися,
подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я б однаково вчився».
Викладається картка № 2 (навчальний мотив).
Третій хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що там весело і багато дітей, із
якими можна гратися». Викладається картка № 3 (ігровий мотив).
Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що хочу бути великим. Коли
я у школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким». Викладається
картка № 4 (позиційний мотив).
П'ятий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що потрібно вчитися. Без
навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся – і можеш стати ким захочеш».
Викладається картка № 5 (соціальний мотив).
Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що одержую там хороші
бали». Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).
А тепер подумай і дай відповідь:
– Як по-твоєму, хто з них має рацію? Чому?
– З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому?
– З ким із .них ти хотів би разом учитися? Чому?»
Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну
картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять
контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ: Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного
результату № 1.
Зовнішній мотив – 0 балів; позиційний мотив – 3 бали; навчальний мотив – 5
балів, соціальний мотив – 4 бали; ігровий мотив – 1 бал; оцінка – 2 бали.
Контрольний вибір додає до загальної суми кількість балів відповідного
вибору.
Домінуюча мотивація діагностується найбільшою кількістю балів. Дитина
може керуватися й іншими мотивами. Про не сформованість мотивації
навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у всіх ситуаціях.
БЛАНК ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ПРОМІЖНИХ ПРОТОКОЛІВ
Змальовуємо написані літери
Дитина повинна на чистому аркуші паперу «перемалювати» фразу, зображену писаними літерами. Наприклад: «Я хочу чай». Скажіть дитині: «Ти ще не вмієш писати, але спробуй просто перемалювати». Якщо дитина знає писані літери, запропонуйте їй скопіювати фразу із англійських слів.
Оцінювання:
1 бал. Фразу, яку змальовувала дитина, можна прочитати. Букви не більше ніж удвічі більші за зразок. Букви утворюють три слова. Рядок відхилений від прямої лінії не більш ніж на 30 градусів.
2 бали. Фразу можна прочитати. Букви за розміром близькі до зразка, їх стрункість – необов’язкова.
3 бали. Букви повинні бути розділені не менш ніж на 2 групи. Можна прочитати хоча б 4 букви.
4 бали. Зі зразком схожі хоча б 2 букви. Група літер схожа на текст.
5 балів. Каракулі.
Тест "коректурні проби"( розвиток уваги, мислення, мовленнєвий розвиток)
Інтерактивна гра " судоку"
"Повтори за емодзі" - психогімнастика
Поради батькам
Чому дитина краде?
Що таке дитяче злодійство?
Усвідомлене чи несвідоме порушення кордонів інших людей.
Нелегальне вторгнення в їх простір і присвоєння собі їх власності.
Спосіб сказати нам, дорослим, про якесь своє неблагополуччя.
Симптом сім’ї.
Спосіб впоратися з наслідками якийсь травми.
Можливість отримати те, що іншим способом не одержати.
На що варто звернути увагу?
У кого (у якого члена сім’ї або шкільної системи) – дитина краде, тому і направлено послання дитини.
Що саме вона бере і на що витрачає крадені гроші? Це вкаже на якийсь дефіцит, виражений символічно.
Як давно вона це робить? Якщо давно, то сім’я має деяку «сліпоту», старанно не помічає труднощів, боїться з ними мати справу. Це спосіб дитини «відкрити очі» системі.
Які часті причини такої поведінки?
У сім’ї немає чітких меж, що можна і не можна для всіх членів сім’ї, включаючи дорослих.
Дорослі самі часто і нелегально порушують кордони дитини.
Дитина була чогось позбавлена: дитина в дитбудинку, прийомна дитина, якимось іншим чином покинута дорослими дитина.
У родині дуже строгі правила, і дитина зовсім позбавлена можливості задовольняти деякі свої потреби – легальним чином отримати те, що потрібно, неможливо.
У сім’ї і у дитини не сформовані, плутаються поняття «своє» і «чуже». Дитину не навчили просити і домовлятися.
У дитини сформувалася серйозна залежність – ігрова, алкогольна, наркотична, що теж є порушенням функціонування сімейної системи.
Чого не варто робити в разі виявлення крадіжки?
Робити вигляд, що нічого не сталося.
Чому? Важливо назвати речі своїми іменами і сказати: «Ти взяв у мами гроші, це злодійство. Так чинити не можна. Це злочин”.
Оголошувати дитину злодієм. Вона – дитина, яка скоїла крадіжку. Це вчинок, який є сигналом для сім’ї, правильніше відреагувати так: «Ти вчинив справді погано». Чому? У більшості випадків це неусвідомлений вибір дитини. До нього неприйнятна кримінальна чи адміністративна відповідальність (до 14 років). За крадіжку дитини перед законом відповідають батьки, оскільки вони і є тими, хто цьому побічно сприяв.
Карати дитину більше, ніж заслуговує її вчинок. Чому? У надмірному покаранні батьки часто всю відповідальність за вчинок перекладають на дитину і не несуть свою. Цим вони вчать дитину того ж – як не нести відповідальність за вчинене. Доросла позиція: «Нам разом треба розібратися, чому це сталося».
Залишати подія без наслідків. Чому? У здорової дитини є моральні орієнтири. Якщо вона не понесла розумне покарання і якимось чином не відшкодувала завдані збитки – в рамках своїх можливостей, вона може довго і сильно відчувати себе винуватою. Що може сказати дорослий: «Таке буває, ми всі робимо помилки, часто через незнання або через те, що не подумали про наслідки. Давай подумаємо, як ти можеш відшкодувати збиток, який ти завдав цим вчинком».
Посилено соромити дитину. Чому? Викриття вчинку і його наслідки вже в значній мірі пробуджують сором. Коли дитину батьки занадто соромлять, вони таким способом звільняється від власного сорому і відповідальності за подію і «завантажують» ним іншого. Так проявляється небажання допомагати дитині в тому, що допоможе зрозуміти причини вчинку, і бажання просто залякати або засоромити (виникає «щоб не кортіло надалі»). Від цього симптом йде всередину, і дитина просто краще приховує наслідки крадіжки, або симптом перетворюється в інший.
Звинувачувати в усьому тільки дитину. Чому? Велика частина відповідальності належить сім’ї, дорослих. Важливо виділити, де чия вина. Батькам добре б взяти відповідальність за власні дисфункціональні порушення, за порушення кордонів і несформованість адекватних норм і правил, тобто за причини вчинку. Дитина бере відповідальність за сам факт вчинення вчинку.
Обмежуватися тільки покаранням, прісоромлюванням або залякуванням. Чому? Це симптом певного неблагополуччя, і в ньому варто розібратися всією сім’єю або з допомогою психолога.
Думати, що тепер це назавжди «зіпсована» дитина і їй не можна довіряти. Чому? Якщо будете ставитися до цього як проблеми і всі разом її вирішите, то те, що сталося буде просто епізодом з його життя, складною подією, в якому його родина прийшла йому на допомогу. Якщо ви будете думати, що у всьому винен ваш «поганий» дитина, він може і далі несвідомо підтверджувати це виданий ярлик.
Як вчинити, якщо ви виявили у дитини речі, які не купували, або пропажу грошей?
Поцікавитися звідки речі, чиї, за яких обставин опинилися у дитини.
Сказати, що ви виявили пропажу грошей і вважаєте, що взяла їх дитина.
У разі виявлення крадіжки заспокоїтися і не панікувати.
Запитати, чи усвідомлює дитина, що вона зробила серйозний вчинок.
Назвати це крадіжкою, порушенням чужих кордонів, правил і закону.
Сказати, що з цим потрібно розібратися всій сім’ї.
Пропрацювати власні почуття – шок, розчарування, сором, злість, страх, тривогу.
Обговорити наслідки крадіжки і відшкодування збитку.
Розібратися з причинами.
Допомогти дитині організувати відшкодування збитку – можливо, спільно з сім’єю.
Як зайнятися профілактикою дитячого злодійства?
Коректно поводитися з межами всіх членів сім’ї («Це іграшки Іванка, ти не можеш їх брати, якщо він тобі не дозволяє», «Якщо ти хочеш взяти, тобі потрібно попросити»). Відповідно, якщо ви, дорослі, берете щось у вашої дитини, ви також питаєте. Без дозволу ви не залазите в її портфель, щоденники, сторінки в мережах, пошту. Особливо, якщо дитина не хоче вас туди пускати. Ідея «я просто хочу переконатися, що у нього все в порядку» не є підставою. Якщо ви це робите з цієї причини, значить, у вас вже є проблеми. Ваша дитина вам не довіряє, і ви для того, щоб вгамувати свою батьківську тривогу, порушуєте кордони своєї дитини, чим вчите її тому ж самому.
Відкрито обговорювати складнощі в сім’ї. «Давай бабусі не скажемо, а то вона засмутиться», «Тільки не кажи татові, він розсердиться» – якщо ви самі щось приховуєте, то ви вчите дитину приховувати і робити щось нелегально.
Дати дитині можливість отримувати вашу увагу, включеність і задовольняти важливі для неї потреби. Якщо ви не звертаєте уваги на саму дитину, і вона цікавить вас тільки функціонально – чи зробила уроки, чи помила підлогу, чи сходила на музику, то дитина буде шукати можливості залучити вас в свої проблеми.
Дитина бажано повинна зустрічатися з тим, що: їй ідуть назустріч і дають те, що вона просить; відмовляють, але вона може пояснити, як важливо їй те, що вона хоче, і домовитися; відмовляють, і їй доведеться прийняти цю відмову, бажано при цьому розділити її почуття. Якщо немає ніякої можливості отримувати те, що дуже потрібно, психіка завжди шукає обхідні шляхи.
Допомагати в подоланні минулих травм. Отримана навіть в ранньому дитинстві травма – дитина може про це не пам’ятати – без пропрацювання залишається в несвідомому дитини і може розігруватися при якихось обставинах для того, щоб на неї звернули увагу і допомогли цю травму пропрацювати і закрити.
Важливо – що б не трапилося, діти та інші члени сім’ї не повинні піддаватися насильству, презирству, «вигнанню»: «Все, ти не наша дочка тепер, йди!». Все це тільки підсилює травму. Ви – сім’я, і ви – дорослі, і ваше завдання допомогти тому, хто тільки починає жити.
З 17.04.23 в нашому закладі відкрилося дві чергові групи з повноцінним робочим днем, тож навчання дітей в групах очне. Завдання в блозі для тих діток хто залишився на дистанційному навчанні.
Тест на здатність до найпростіших умовиводів
Мета:
виявити здатність дитини до найпростіших умовиводів.
Інструкція.
Практичний психолог пропонує дитині уважно прослухати одне з двох оповідань та відповісти на запитання.
Варіанти оповідань:
І. Були собі три дівчинки: Оля, Надійка й Наталка. Оля молодша за Надійку, Надійка молодша за Наталку.
Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?
ІІ. Було собі троє хлопчиків: Коля, Дмитрик та Іван. Коля малює краще за Дмитрика, а Дмитрик малює краще за Івана.
Хто з хлопчиків малює найкраще? А хто малює найгірше?
Оцінювання результатів.
Для підбиття підсумків тесту на здатність дитини до найпростіших умовиводів підрахуйте, скільки разів ви повторили обраний варіант оповідання, щоб дитина його запам’ятала і дала правильну відповідь на запитання.
Рухлива гра " зайчик"
Поради батькам
5 ВПРАВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ, КОТРІ ВЧАТЬСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ
Ці вправи допоможуть знизити тривожність і навчать дитину керувати своїми емоціями.
1. Вправа «Лагідна крейда»
Гра полягає у тому, щоб малювати на на спині один у одного різні картинки або букви, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але, на жаль, не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, тому що вони, намагаючись розгадати задуми партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше. Детальніші правила гри і її модифікація для тривожних діток дивіться за посиланням: Тілесно-орієнтована вправа «Ласкава крейда». Модифікація
2. Вправа «Апельсин»
Дитина лежить на спині, голова трохи набік, руки і ноги злегка розставлені в сторони. Попросіть дитину уявити, що до її правої руки підкотився апельсин, нехай вона візьме його в руку і почне вичавлювати сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд). «Розіжми кулачок, відкоти апельсин (деякі діти уявляють, що вони вичавили сік), ручка тепла … м’яка … відпочиває …» Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та ж процедура виконується лівою рукою. Бажано робити вправу 2 рази (при цьому поміняти фрукти), якщо вона виконується лише одна; якщо в комплексі з іншими вправами – досить одного разу (з лівою і правою рукою).
3. Вправа «Зруш камінь» Дитина лежить на спині. Попросіть її уявити, що біля правої ноги лежить величезний важкий камінь. Треба добре впертися правою ногою (ступнею) в цей камінь і постаратися хоча б злегка зрушити його з місця. Для цього слід злегка підняти ногу і сильно напружити її (8-12 секунд). Потім нога повертається у вихідне положення; «Нога тепла … м’яка … відпочиває …» Те ж саме проробляється з лівою ногою.
4. Вправа «Черепаха» Вправа робиться лежачи, краще на боці або животі. Попросіть дитину уявити, що вона маленька черепашка, яка лежить на жовтому пісочку (або м’якій травичці) біля прозорого струмочка (річки, озера чи моря – за бажанням дитини). Гріє сонечко, черепашці тепло і добре. Ручки і ніжки розслаблені, шийка м’яка … Раптом з’явилася холодна хмара і закрила сонечко. Черепашці стало холодно і незатишно, і вона сховала ніжки, ручки і шийку в панцир (дитина сильно напружує спину, злегка вигинаючи її і зображуючи тим самим панцир, і так само напружує шию, руки і ноги, ніби втягуючи їх під панцир; 5 10 секунд). Але ось хмара полетіла, знову виглянуло сонечко, знову стало тепло і добре. Черепашка зігрілася, і її шия, ручки і ніжки стали теплими і м’якими і знову з’явилися з-під панцира (спина розслабляється 5-10 секунд).
5. Вправа «Розслаблення в позі морської зірки»
Цю вправу слід робити як завершальну після попереднього комплексу або будь-яких інших вправ, що містять елементи напруження і розслаблення. Бажано вправу виконувати під музику. Дитина лягає спокійно в позі морської зірки. Попросіть її закрити очі і уявити місце, де вона любить відпочивати, де вона завжди себе добре і безпечно почуває. Це може бути реальне місце або вигадане. Потім нехай вона уявить, що знаходиться в цьому місці і робить в цьому місці те, від чого вона отримує радість і задоволення (в іншому варіанті – те, що хочеться). Тривалість вправи 1-2 хвилини. В кінці вправи попросіть дитину відкрити очі, потягнутися кілька разів, сісти, глибоко вдихнути, видихнути і встати