- 18 апр. 2023 г.
Обновлено: 12 нояб. 2024 г.
Змальовуємо написані літери
Дитина повинна на чистому аркуші паперу «перемалювати» фразу, зображену писаними літерами. Наприклад: «Я хочу чай». Скажіть дитині: «Ти ще не вмієш писати, але спробуй просто перемалювати». Якщо дитина знає писані літери, запропонуйте їй скопіювати фразу із англійських слів.
Оцінювання:
1 бал. Фразу, яку змальовувала дитина, можна прочитати. Букви не більше ніж удвічі більші за зразок. Букви утворюють три слова. Рядок відхилений від прямої лінії не більш ніж на 30 градусів.
2 бали. Фразу можна прочитати. Букви за розміром близькі до зразка, їх стрункість – необов’язкова.
3 бали. Букви повинні бути розділені не менш ніж на 2 групи. Можна прочитати хоча б 4 букви.
4 бали. Зі зразком схожі хоча б 2 букви. Група літер схожа на текст.
5 балів. Каракулі.
Тест "коректурні проби"( розвиток уваги, мислення, мовленнєвий розвиток)
Інтерактивна гра " судоку"
"Повтори за емодзі" - психогімнастика
Поради батькам
Чому дитина краде?
Що таке дитяче злодійство?
Усвідомлене чи несвідоме порушення кордонів інших людей.
Нелегальне вторгнення в їх простір і присвоєння собі їх власності.
Спосіб сказати нам, дорослим, про якесь своє неблагополуччя.
Симптом сім’ї.
Спосіб впоратися з наслідками якийсь травми.
Можливість отримати те, що іншим способом не одержати.
На що варто звернути увагу?
У кого (у якого члена сім’ї або шкільної системи) – дитина краде, тому і направлено послання дитини.
Що саме вона бере і на що витрачає крадені гроші? Це вкаже на якийсь дефіцит, виражений символічно.
Як давно вона це робить? Якщо давно, то сім’я має деяку «сліпоту», старанно не помічає труднощів, боїться з ними мати справу. Це спосіб дитини «відкрити очі» системі.
Які часті причини такої поведінки?
У сім’ї немає чітких меж, що можна і не можна для всіх членів сім’ї, включаючи дорослих.
Дорослі самі часто і нелегально порушують кордони дитини.
Дитина була чогось позбавлена: дитина в дитбудинку, прийомна дитина, якимось іншим чином покинута дорослими дитина.
У родині дуже строгі правила, і дитина зовсім позбавлена можливості задовольняти деякі свої потреби – легальним чином отримати те, що потрібно, неможливо.
У сім’ї і у дитини не сформовані, плутаються поняття «своє» і «чуже». Дитину не навчили просити і домовлятися.
У дитини сформувалася серйозна залежність – ігрова, алкогольна, наркотична, що теж є порушенням функціонування сімейної системи.
Чого не варто робити в разі виявлення крадіжки?
Робити вигляд, що нічого не сталося.
Чому? Важливо назвати речі своїми іменами і сказати: «Ти взяв у мами гроші, це злодійство. Так чинити не можна. Це злочин”.
Оголошувати дитину злодієм. Вона – дитина, яка скоїла крадіжку. Це вчинок, який є сигналом для сім’ї, правильніше відреагувати так: «Ти вчинив справді погано». Чому? У більшості випадків це неусвідомлений вибір дитини. До нього неприйнятна кримінальна чи адміністративна відповідальність (до 14 років). За крадіжку дитини перед законом відповідають батьки, оскільки вони і є тими, хто цьому побічно сприяв.
Карати дитину більше, ніж заслуговує її вчинок. Чому? У надмірному покаранні батьки часто всю відповідальність за вчинок перекладають на дитину і не несуть свою. Цим вони вчать дитину того ж – як не нести відповідальність за вчинене. Доросла позиція: «Нам разом треба розібратися, чому це сталося».
Залишати подія без наслідків. Чому? У здорової дитини є моральні орієнтири. Якщо вона не понесла розумне покарання і якимось чином не відшкодувала завдані збитки – в рамках своїх можливостей, вона може довго і сильно відчувати себе винуватою. Що може сказати дорослий: «Таке буває, ми всі робимо помилки, часто через незнання або через те, що не подумали про наслідки. Давай подумаємо, як ти можеш відшкодувати збиток, який ти завдав цим вчинком».
Посилено соромити дитину. Чому? Викриття вчинку і його наслідки вже в значній мірі пробуджують сором. Коли дитину батьки занадто соромлять, вони таким способом звільняється від власного сорому і відповідальності за подію і «завантажують» ним іншого. Так проявляється небажання допомагати дитині в тому, що допоможе зрозуміти причини вчинку, і бажання просто залякати або засоромити (виникає «щоб не кортіло надалі»). Від цього симптом йде всередину, і дитина просто краще приховує наслідки крадіжки, або симптом перетворюється в інший.
Звинувачувати в усьому тільки дитину. Чому? Велика частина відповідальності належить сім’ї, дорослих. Важливо виділити, де чия вина. Батькам добре б взяти відповідальність за власні дисфункціональні порушення, за порушення кордонів і несформованість адекватних норм і правил, тобто за причини вчинку. Дитина бере відповідальність за сам факт вчинення вчинку.
Обмежуватися тільки покаранням, прісоромлюванням або залякуванням. Чому? Це симптом певного неблагополуччя, і в ньому варто розібратися всією сім’єю або з допомогою психолога.
Думати, що тепер це назавжди «зіпсована» дитина і їй не можна довіряти. Чому? Якщо будете ставитися до цього як проблеми і всі разом її вирішите, то те, що сталося буде просто епізодом з його життя, складною подією, в якому його родина прийшла йому на допомогу. Якщо ви будете думати, що у всьому винен ваш «поганий» дитина, він може і далі несвідомо підтверджувати це виданий ярлик.
Як вчинити, якщо ви виявили у дитини речі, які не купували, або пропажу грошей?
Поцікавитися звідки речі, чиї, за яких обставин опинилися у дитини.
Сказати, що ви виявили пропажу грошей і вважаєте, що взяла їх дитина.
У разі виявлення крадіжки заспокоїтися і не панікувати.
Запитати, чи усвідомлює дитина, що вона зробила серйозний вчинок.
Назвати це крадіжкою, порушенням чужих кордонів, правил і закону.
Сказати, що з цим потрібно розібратися всій сім’ї.
Пропрацювати власні почуття – шок, розчарування, сором, злість, страх, тривогу.
Обговорити наслідки крадіжки і відшкодування збитку.
Розібратися з причинами.
Допомогти дитині організувати відшкодування збитку – можливо, спільно з сім’єю.
Як зайнятися профілактикою дитячого злодійства?
Коректно поводитися з межами всіх членів сім’ї («Це іграшки Іванка, ти не можеш їх брати, якщо він тобі не дозволяє», «Якщо ти хочеш взяти, тобі потрібно попросити»). Відповідно, якщо ви, дорослі, берете щось у вашої дитини, ви також питаєте. Без дозволу ви не залазите в її портфель, щоденники, сторінки в мережах, пошту. Особливо, якщо дитина не хоче вас туди пускати. Ідея «я просто хочу переконатися, що у нього все в порядку» не є підставою. Якщо ви це робите з цієї причини, значить, у вас вже є проблеми. Ваша дитина вам не довіряє, і ви для того, щоб вгамувати свою батьківську тривогу, порушуєте кордони своєї дитини, чим вчите її тому ж самому.
Відкрито обговорювати складнощі в сім’ї. «Давай бабусі не скажемо, а то вона засмутиться», «Тільки не кажи татові, він розсердиться» – якщо ви самі щось приховуєте, то ви вчите дитину приховувати і робити щось нелегально.
Дати дитині можливість отримувати вашу увагу, включеність і задовольняти важливі для неї потреби. Якщо ви не звертаєте уваги на саму дитину, і вона цікавить вас тільки функціонально – чи зробила уроки, чи помила підлогу, чи сходила на музику, то дитина буде шукати можливості залучити вас в свої проблеми.
Дитина бажано повинна зустрічатися з тим, що: їй ідуть назустріч і дають те, що вона просить; відмовляють, але вона може пояснити, як важливо їй те, що вона хоче, і домовитися; відмовляють, і їй доведеться прийняти цю відмову, бажано при цьому розділити її почуття. Якщо немає ніякої можливості отримувати те, що дуже потрібно, психіка завжди шукає обхідні шляхи.
Допомагати в подоланні минулих травм. Отримана навіть в ранньому дитинстві травма – дитина може про це не пам’ятати – без пропрацювання залишається в несвідомому дитини і може розігруватися при якихось обставинах для того, щоб на неї звернули увагу і допомогли цю травму пропрацювати і закрити.
Важливо – що б не трапилося, діти та інші члени сім’ї не повинні піддаватися насильству, презирству, «вигнанню»: «Все, ти не наша дочка тепер, йди!». Все це тільки підсилює травму. Ви – сім’я, і ви – дорослі, і ваше завдання допомогти тому, хто тільки починає жити.
- 17 апр. 2023 г.
Обновлено: 12 нояб. 2024 г.
Тест на здатність до найпростіших умовиводів
Мета:
виявити здатність дитини до найпростіших умовиводів.
Інструкція.
Практичний психолог пропонує дитині уважно прослухати одне з двох оповідань та відповісти на запитання.
Варіанти оповідань:
І. Були собі три дівчинки: Оля, Надійка й Наталка. Оля молодша за Надійку, Надійка молодша за Наталку.
Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?
ІІ. Було собі троє хлопчиків: Коля, Дмитрик та Іван. Коля малює краще за Дмитрика, а Дмитрик малює краще за Івана.
Хто з хлопчиків малює найкраще? А хто малює найгірше?
Оцінювання результатів.
Для підбиття підсумків тесту на здатність дитини до найпростіших умовиводів підрахуйте, скільки разів ви повторили обраний варіант оповідання, щоб дитина його запам’ятала і дала правильну відповідь на запитання.
Рухлива гра " зайчик"
Поради батькам
5 ВПРАВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ, КОТРІ ВЧАТЬСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ
Ці вправи допоможуть знизити тривожність і навчать дитину керувати своїми емоціями.
1. Вправа «Лагідна крейда»
Гра полягає у тому, щоб малювати на на спині один у одного різні картинки або букви, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але, на жаль, не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, тому що вони, намагаючись розгадати задуми партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше. Детальніші правила гри і її модифікація для тривожних діток дивіться за посиланням: Тілесно-орієнтована вправа «Ласкава крейда». Модифікація
2. Вправа «Апельсин»
Дитина лежить на спині, голова трохи набік, руки і ноги злегка розставлені в сторони. Попросіть дитину уявити, що до її правої руки підкотився апельсин, нехай вона візьме його в руку і почне вичавлювати сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд). «Розіжми кулачок, відкоти апельсин (деякі діти уявляють, що вони вичавили сік), ручка тепла … м’яка … відпочиває …» Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та ж процедура виконується лівою рукою. Бажано робити вправу 2 рази (при цьому поміняти фрукти), якщо вона виконується лише одна; якщо в комплексі з іншими вправами – досить одного разу (з лівою і правою рукою).
3. Вправа «Зруш камінь» Дитина лежить на спині. Попросіть її уявити, що біля правої ноги лежить величезний важкий камінь. Треба добре впертися правою ногою (ступнею) в цей камінь і постаратися хоча б злегка зрушити його з місця. Для цього слід злегка підняти ногу і сильно напружити її (8-12 секунд). Потім нога повертається у вихідне положення; «Нога тепла … м’яка … відпочиває …» Те ж саме проробляється з лівою ногою.
4. Вправа «Черепаха» Вправа робиться лежачи, краще на боці або животі. Попросіть дитину уявити, що вона маленька черепашка, яка лежить на жовтому пісочку (або м’якій травичці) біля прозорого струмочка (річки, озера чи моря – за бажанням дитини). Гріє сонечко, черепашці тепло і добре. Ручки і ніжки розслаблені, шийка м’яка … Раптом з’явилася холодна хмара і закрила сонечко. Черепашці стало холодно і незатишно, і вона сховала ніжки, ручки і шийку в панцир (дитина сильно напружує спину, злегка вигинаючи її і зображуючи тим самим панцир, і так само напружує шию, руки і ноги, ніби втягуючи їх під панцир; 5 10 секунд). Але ось хмара полетіла, знову виглянуло сонечко, знову стало тепло і добре. Черепашка зігрілася, і її шия, ручки і ніжки стали теплими і м’якими і знову з’явилися з-під панцира (спина розслабляється 5-10 секунд).
5. Вправа «Розслаблення в позі морської зірки»
Цю вправу слід робити як завершальну після попереднього комплексу або будь-яких інших вправ, що містять елементи напруження і розслаблення. Бажано вправу виконувати під музику. Дитина лягає спокійно в позі морської зірки. Попросіть її закрити очі і уявити місце, де вона любить відпочивати, де вона завжди себе добре і безпечно почуває. Це може бути реальне місце або вигадане. Потім нехай вона уявить, що знаходиться в цьому місці і робить в цьому місці те, від чого вона отримує радість і задоволення (в іншому варіанті – те, що хочеться). Тривалість вправи 1-2 хвилини. В кінці вправи попросіть дитину відкрити очі, потягнутися кілька разів, сісти, глибоко вдихнути, видихнути і встати
- 14 апр. 2023 г.
Обновлено: 12 нояб. 2024 г.
Тест «Лабіринт»
Мета: оцінювання вміння дотримуватися правил
Обладнання: рисунки із зображенням лабіринтів зі зростаючими труднощами, олівець для дитини, секундомір, бланк фіксації результатів.
Інструкція: «Подивися на цей цікавий малюнок. Це лабіринт, із якого потрібно знайти вихід. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше вибратися з кожного лабіринту.
При цьому є умови, яких необхідно дотримуватись у процесі роботи:
1. На початку роботи постав олівець у центр лабіринту, і поки вихід не буде знайдений, не відривай олівець від паперу.
2. Відразу розпочинай рух олівцем, не намагаючись попередньо переглядати шлях проходження.
3. Не зачіпай лінії лабіринту, не перетинай їх (це буде вважатися помилкою).
4. Не можна повертати назад (це теж помилка).
Далі дитині пропонують по черзі малюнки з лабіринтами і фіксують результати в бланку.
Інтерпретація результатів:
Слабкий рівень: не може засвоїти принципи роботи, на завдання витрачено більше 10 хв, допущено понад 20 помилок.
Середній рівень: інструкцію розуміє, на роботу витрачено до 9 хв, допущено не більше 10 помилок у всіх серіях.
Добрий рівень: інструкцію розуміє, на завдання витрачено не більше 7 хв, допущено 2—3 помилки в останній серії.
Високий рівень: дитина легко засвоїла принципи роботи, на завдання витрачено не більше 5 хв, допущено не більше однієї помилки в останньому лабіринті.
Вправа " Знайди предмет у кімнаті"
Розвиток уваги, логічного мислення, мовлення
Математична квест- гра
Зарядка для мозку
Поради батькам
Топ-5 складників готовності до школи
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Інтелектуальна готовність
Фізіологічна готовність мозку до навчання
Вольова готовність
Здатність робити щось всупереч складнощам
Соціальна готовність
Навички спілкування з іншими
Мотиваційна готовність
«Навіщо мені школа?»
Фізичне дозрівання
Готовність тіла до навчання.
Як перевірити готовність дитини до школи: практичні поради психолога
У професійному середовищі постійно точаться дискусії щодо готовності дитини до школи. Водночас скасування вступних тестів при прийманні дітей до освітніх закладів розгублює батьків.
На що орієнтуватися під час ухвалення рішення про готовність дитини?
Топ-5 складників готовності до школи
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Що насправді необхідно дитині для початку навчання, а що не таке важливе? Розглянемо складники шкільної готовності:
Інтелектуальна готовність Фізіологічна готовність мозку до навчання
Вольова готовність Здатність робити щось всупереч складнощам
Соціальна готовність Навички спілкування з іншими
Мотиваційна готовність «Навіщо мені школа?»
Фізичне дозрівання Готовність тіла до навчання
Чинники інтелектуальної готовності дитини до школи
Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини:
письмо,
рахунок,
читання,
загальний розвиток.
Але насправді для навчання важливо дещо інше – дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.
Навичка ще може бути несформована, проте все готово до формування. Іншими словами, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, числовий ряд, співвідносити за кількістю, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.
Ми дивимось на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло; на розвиток її пам’яті, уваги, уяви.
Що можуть зробити батьки для сприяння формуванню інтелектуальної готовності дитини:
Давати адекватне інтелектуальне навантаження – розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, дозволяти самостійно вирішувати в непринципових ситуаціях і знаходити рішення ігрових або життєвих завдань.
Наприклад: запропонувати відгадати, куди поділася крижинка, що ви принесли з вулиці; не підказувати, чому падає будинок, який стоїть на одному кубику; взагалі намагатися не давати готових відповідей відразу.
Знайти центр підготовки до школи, у якому не зловживають «шкільними» методами – діти не сидять за партами, їх завдання не виключно письмові, а педагоги грають із ними в «правильні» ігри.
Не перевантажувати дитину навчанням до початку навчання шкільного, адже це прямий шлях до пригнічення пізнавального інтересу.
Чинники вольової готовності дитини до школи
Якщо ж пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи – це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку.
Якщо вольова сфера недостатньо сформована, то починати процес навчання неймовірно важко для всіх.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
тренувати в дитини вміння чекати (витримувати чергу в крамниці, почекати до дня народження і тільки тоді отримати подарунок, почекати маму, коли вона зайнята тощо);
створювати ситуації, де для досягнення результату потрібно багато витримки та зусиль, і якісно хвалити дитину за її перемоги.
Чинники мотиваційної готовності дитини до школи
Мотиваційна готовність також дуже важлива, хоча часто здається другорядним чинником. Але уявіть собі, як навчати дитину, яка абсолютно цього не хоче?! Або, не маючи уявлення про реальну школу, дитина думає, що це щось на кшталт розважального центру. Тоді вона буде неабияк розчарована.
На співбесіді діти часто кажуть, що хочуть до школи, щоб учитися. Зазвичай, вони просто повторюють слова дорослих. Нормально, якщо перший час дитина йде до школи за приємними емоціями, спілкуванням, а саме пізнавальний інтерес проявляється у неї згодом у разі правильно організованого процесу навчання.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
Покажіть дитині, що таке школа: дивіться фільми, сходіть до школи, в якій навчалися ви самі, але оптимально – прогуляйтесь із дитиною школою, в якій вона буде навчатися.
Намагайтеся уникати власних негативних відгуків про школу, сучасну систему освіти тощо. Дозвольте дитині сформувати власне ставлення.
Чинники соціальної готовності дитини до школи
Соціальна готовність означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми адекватно ситуації. Тобто, з однолітками спілкування виглядатиме інакше, ніж із малознайомим дорослим.
Якщо дитина відвідувала дитячий садок хоча б упродовж року (а дитина, яка часто хворіє – упродовж двох років), то ймовірніше, соціальна готовність буде сформована. Якщо ж ні, то:
Батькам бажано простежити, чи має дитина досить досвіду спілкування з малознайомими людьми у різних ситуаціях.
Також до початку шкільного навчання добре вирішити питання сепарації, відокремлення від батьків.
Пам’ятати, що будь-яка дитина адаптується до нового соціального середовища легко, якщо в неї адекватно сформована прив’язаність до батьків.
Чинники фізичної готовності до школи
І, нарешті, про фізичну готовність до школи. Парадоксально, скільки малечі не готові до школи саме фізично, тоді як навчання із 6 років запроваджувалося спочатку саме через акселерацію (пришвидшене дозрівання) дітей.
При оцінюванні фізичної готовності ми, передусім, дивимося на сформованість скелету. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.
Ці зміни сигналізують, що внутрішні органи доформовані й організм дитини готовий пустити енергію в мозок і витримати навчальні навантаження.
Що можуть зробити батьки:
Давати дитині адекватні фізичні навантаження: спортивна секція або багато рухливих ігор із батьками або дітьми.
Простежити, що всі навички самообслуговування сформовані.