Обновлено: 12 нояб.
Тест на здатність до найпростіших умовиводів
Мета:
виявити здатність дитини до найпростіших умовиводів.
Інструкція.
Практичний психолог пропонує дитині уважно прослухати одне з двох оповідань та відповісти на запитання.
Варіанти оповідань:
І. Були собі три дівчинки: Оля, Надійка й Наталка. Оля молодша за Надійку, Надійка молодша за Наталку.
Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?
ІІ. Було собі троє хлопчиків: Коля, Дмитрик та Іван. Коля малює краще за Дмитрика, а Дмитрик малює краще за Івана.
Хто з хлопчиків малює найкраще? А хто малює найгірше?
Оцінювання результатів.
Для підбиття підсумків тесту на здатність дитини до найпростіших умовиводів підрахуйте, скільки разів ви повторили обраний варіант оповідання, щоб дитина його запам’ятала і дала правильну відповідь на запитання.
Рухлива гра " зайчик"
Поради батькам
5 ВПРАВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ, КОТРІ ВЧАТЬСЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ
Ці вправи допоможуть знизити тривожність і навчать дитину керувати своїми емоціями.
1. Вправа «Лагідна крейда»
Гра полягає у тому, щоб малювати на на спині один у одного різні картинки або букви, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але, на жаль, не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, тому що вони, намагаючись розгадати задуми партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше. Детальніші правила гри і її модифікація для тривожних діток дивіться за посиланням: Тілесно-орієнтована вправа «Ласкава крейда». Модифікація
2. Вправа «Апельсин»
Дитина лежить на спині, голова трохи набік, руки і ноги злегка розставлені в сторони. Попросіть дитину уявити, що до її правої руки підкотився апельсин, нехай вона візьме його в руку і почне вичавлювати сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд). «Розіжми кулачок, відкоти апельсин (деякі діти уявляють, що вони вичавили сік), ручка тепла … м’яка … відпочиває …» Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та ж процедура виконується лівою рукою. Бажано робити вправу 2 рази (при цьому поміняти фрукти), якщо вона виконується лише одна; якщо в комплексі з іншими вправами – досить одного разу (з лівою і правою рукою).
3. Вправа «Зруш камінь» Дитина лежить на спині. Попросіть її уявити, що біля правої ноги лежить величезний важкий камінь. Треба добре впертися правою ногою (ступнею) в цей камінь і постаратися хоча б злегка зрушити його з місця. Для цього слід злегка підняти ногу і сильно напружити її (8-12 секунд). Потім нога повертається у вихідне положення; «Нога тепла … м’яка … відпочиває …» Те ж саме проробляється з лівою ногою.
4. Вправа «Черепаха» Вправа робиться лежачи, краще на боці або животі. Попросіть дитину уявити, що вона маленька черепашка, яка лежить на жовтому пісочку (або м’якій травичці) біля прозорого струмочка (річки, озера чи моря – за бажанням дитини). Гріє сонечко, черепашці тепло і добре. Ручки і ніжки розслаблені, шийка м’яка … Раптом з’явилася холодна хмара і закрила сонечко. Черепашці стало холодно і незатишно, і вона сховала ніжки, ручки і шийку в панцир (дитина сильно напружує спину, злегка вигинаючи її і зображуючи тим самим панцир, і так само напружує шию, руки і ноги, ніби втягуючи їх під панцир; 5 10 секунд). Але ось хмара полетіла, знову виглянуло сонечко, знову стало тепло і добре. Черепашка зігрілася, і її шия, ручки і ніжки стали теплими і м’якими і знову з’явилися з-під панцира (спина розслабляється 5-10 секунд).
5. Вправа «Розслаблення в позі морської зірки»
Цю вправу слід робити як завершальну після попереднього комплексу або будь-яких інших вправ, що містять елементи напруження і розслаблення. Бажано вправу виконувати під музику. Дитина лягає спокійно в позі морської зірки. Попросіть її закрити очі і уявити місце, де вона любить відпочивати, де вона завжди себе добре і безпечно почуває. Це може бути реальне місце або вигадане. Потім нехай вона уявить, що знаходиться в цьому місці і робить в цьому місці те, від чого вона отримує радість і задоволення (в іншому варіанті – те, що хочеться). Тривалість вправи 1-2 хвилини. В кінці вправи попросіть дитину відкрити очі, потягнутися кілька разів, сісти, глибоко вдихнути, видихнути і встати
Обновлено: 12 нояб.
Тест «Лабіринт»
Мета: оцінювання вміння дотримуватися правил
Обладнання: рисунки із зображенням лабіринтів зі зростаючими труднощами, олівець для дитини, секундомір, бланк фіксації результатів.
Інструкція: «Подивися на цей цікавий малюнок. Це лабіринт, із якого потрібно знайти вихід. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше вибратися з кожного лабіринту.
При цьому є умови, яких необхідно дотримуватись у процесі роботи:
1. На початку роботи постав олівець у центр лабіринту, і поки вихід не буде знайдений, не відривай олівець від паперу.
2. Відразу розпочинай рух олівцем, не намагаючись попередньо переглядати шлях проходження.
3. Не зачіпай лінії лабіринту, не перетинай їх (це буде вважатися помилкою).
4. Не можна повертати назад (це теж помилка).
Далі дитині пропонують по черзі малюнки з лабіринтами і фіксують результати в бланку.
Інтерпретація результатів:
Слабкий рівень: не може засвоїти принципи роботи, на завдання витрачено більше 10 хв, допущено понад 20 помилок.
Середній рівень: інструкцію розуміє, на роботу витрачено до 9 хв, допущено не більше 10 помилок у всіх серіях.
Добрий рівень: інструкцію розуміє, на завдання витрачено не більше 7 хв, допущено 2—3 помилки в останній серії.
Високий рівень: дитина легко засвоїла принципи роботи, на завдання витрачено не більше 5 хв, допущено не більше однієї помилки в останньому лабіринті.
Вправа " Знайди предмет у кімнаті"
Розвиток уваги, логічного мислення, мовлення
Математична квест- гра
Зарядка для мозку
Поради батькам
Топ-5 складників готовності до школи
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Інтелектуальна готовність
Фізіологічна готовність мозку до навчання
Вольова готовність
Здатність робити щось всупереч складнощам
Соціальна готовність
Навички спілкування з іншими
Мотиваційна готовність
«Навіщо мені школа?»
Фізичне дозрівання
Готовність тіла до навчання.
Як перевірити готовність дитини до школи: практичні поради психолога
У професійному середовищі постійно точаться дискусії щодо готовності дитини до школи. Водночас скасування вступних тестів при прийманні дітей до освітніх закладів розгублює батьків.
На що орієнтуватися під час ухвалення рішення про готовність дитини?
Топ-5 складників готовності до школи
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Що насправді необхідно дитині для початку навчання, а що не таке важливе? Розглянемо складники шкільної готовності:
Інтелектуальна готовність Фізіологічна готовність мозку до навчання
Вольова готовність Здатність робити щось всупереч складнощам
Соціальна готовність Навички спілкування з іншими
Мотиваційна готовність «Навіщо мені школа?»
Фізичне дозрівання Готовність тіла до навчання
Чинники інтелектуальної готовності дитини до школи
Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини:
письмо,
рахунок,
читання,
загальний розвиток.
Але насправді для навчання важливо дещо інше – дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.
Навичка ще може бути несформована, проте все готово до формування. Іншими словами, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, числовий ряд, співвідносити за кількістю, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.
Ми дивимось на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло; на розвиток її пам’яті, уваги, уяви.
Що можуть зробити батьки для сприяння формуванню інтелектуальної готовності дитини:
Давати адекватне інтелектуальне навантаження – розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, дозволяти самостійно вирішувати в непринципових ситуаціях і знаходити рішення ігрових або життєвих завдань.
Наприклад: запропонувати відгадати, куди поділася крижинка, що ви принесли з вулиці; не підказувати, чому падає будинок, який стоїть на одному кубику; взагалі намагатися не давати готових відповідей відразу.
Знайти центр підготовки до школи, у якому не зловживають «шкільними» методами – діти не сидять за партами, їх завдання не виключно письмові, а педагоги грають із ними в «правильні» ігри.
Не перевантажувати дитину навчанням до початку навчання шкільного, адже це прямий шлях до пригнічення пізнавального інтересу.
Чинники вольової готовності дитини до школи
Якщо ж пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи – це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку.
Якщо вольова сфера недостатньо сформована, то починати процес навчання неймовірно важко для всіх.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
тренувати в дитини вміння чекати (витримувати чергу в крамниці, почекати до дня народження і тільки тоді отримати подарунок, почекати маму, коли вона зайнята тощо);
створювати ситуації, де для досягнення результату потрібно багато витримки та зусиль, і якісно хвалити дитину за її перемоги.
Чинники мотиваційної готовності дитини до школи
Мотиваційна готовність також дуже важлива, хоча часто здається другорядним чинником. Але уявіть собі, як навчати дитину, яка абсолютно цього не хоче?! Або, не маючи уявлення про реальну школу, дитина думає, що це щось на кшталт розважального центру. Тоді вона буде неабияк розчарована.
На співбесіді діти часто кажуть, що хочуть до школи, щоб учитися. Зазвичай, вони просто повторюють слова дорослих. Нормально, якщо перший час дитина йде до школи за приємними емоціями, спілкуванням, а саме пізнавальний інтерес проявляється у неї згодом у разі правильно організованого процесу навчання.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
Покажіть дитині, що таке школа: дивіться фільми, сходіть до школи, в якій навчалися ви самі, але оптимально – прогуляйтесь із дитиною школою, в якій вона буде навчатися.
Намагайтеся уникати власних негативних відгуків про школу, сучасну систему освіти тощо. Дозвольте дитині сформувати власне ставлення.
Чинники соціальної готовності дитини до школи
Соціальна готовність означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми адекватно ситуації. Тобто, з однолітками спілкування виглядатиме інакше, ніж із малознайомим дорослим.
Якщо дитина відвідувала дитячий садок хоча б упродовж року (а дитина, яка часто хворіє – упродовж двох років), то ймовірніше, соціальна готовність буде сформована. Якщо ж ні, то:
Батькам бажано простежити, чи має дитина досить досвіду спілкування з малознайомими людьми у різних ситуаціях.
Також до початку шкільного навчання добре вирішити питання сепарації, відокремлення від батьків.
Пам’ятати, що будь-яка дитина адаптується до нового соціального середовища легко, якщо в неї адекватно сформована прив’язаність до батьків.
Чинники фізичної готовності до школи
І, нарешті, про фізичну готовність до школи. Парадоксально, скільки малечі не готові до школи саме фізично, тоді як навчання із 6 років запроваджувалося спочатку саме через акселерацію (пришвидшене дозрівання) дітей.
При оцінюванні фізичної готовності ми, передусім, дивимося на сформованість скелету. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.
Ці зміни сигналізують, що внутрішні органи доформовані й організм дитини готовий пустити енергію в мозок і витримати навчальні навантаження.
Що можуть зробити батьки:
Давати дитині адекватні фізичні навантаження: спортивна секція або багато рухливих ігор із батьками або дітьми.
Простежити, що всі навички самообслуговування сформовані.
Обновлено: 12 нояб.
Визначення особливостей нервової системи.
Темпінг-тест.
Матеріали: олівець, аркуш паперу з намальованими у два ряди шість однакових
за розміром пронумерованих квадратів приблизно 2см 2см, годинник із секундною
стрілкою.
Інструкція: “Зараз ти будеш ставити крапочки в кожному квадратику. За моєю
командою ти будеш переходити до наступного квадрата. Намагайся поставити
якнайбільше крапок у кожному квадраті”.
Верхній ряд квадратиків заповнюється правою рукою, нижній ряд – лівою,
починаючи із четвертого квадратика, потім – п’ятий і шостий. Перед початком тестування
поясніть дитині, в які й послідовності та якою рукою вона повинна працювати.
На роботу в кожному квадратику витрачається п’ять секунд. Потім дитина
працює з наступним, і таким чином – до шостого.
Оцінювання результатів.
Підрахуйте середню кількість крапок у кожному квадраті. Для цього складіть
кількість крапок у всіх квадратах і розділіть на шість.
1 – 16 крапок – дитина є досить повільною, всі завдання вона буде виконувати
повільно. Квапити її немає сенсу. Краще попрацювати над автоматизмом рухів, за рахунок
цього може підвищитися швидкість роботи.
16 – 20 крапок – дитина здатна працювати в нормальному, середньому темпі. На
уроці вона, швидше за все, буде встигати виконувати заданий обсяг роботи.
20 і більше крапок – “швидкісний” малюк, в якого все просто “горить у руках”.
Доцільно звернути у вагу на якість роботи.
За кількістю крапок у кожному квадраті можна визначити витривалість дитини.
якщо в перших квадратах крапок більше, а до останніх їхня кількість зменшується
(аналізувати потрібно кожну руку окремо), можна зробити висновок про швидку
стомлюваність дитини.
Поради батькам
Як розвинути самостійність у дошкільника
«Я зроблю!», «Я сам!». Ці та подібні фрази можна часто почути від дітей дошкільного віку. Дошкільнята щосили намагаються стати самостійними і навчаються самостійно виконувати різні завдання. Це дуже веселий період у їхньому житті, але постійно зайняті батьки можуть стикнутися із труднощами в навчанні дитини всього, чого вона прагне навчитися.
Як і в будь-якому випадку, коли дитина опановує певну нову навичку, розвиток у неї самостійності потребує часу й терпіння. Засвоюючи ту чи іншу навичку, дитина може припускатися помилок, і тоді їй доведеться починати все спочатку. Це може спричинити в неї фрустрацію або навіть істерики. Дитина може забажати виконати щось самостійно в найбільш невідповідний момент (наприклад, коли ви поспішаєте на роботу або важливу зустріч). Батькам буває важко змиритися із цим, і вони зазвичай кваплять дитину або намагаються зробити все власноруч.
Дошкільнятам важливо навчитися виконувати ті чи інші дії самостійно, а батькам – виявляти при цьому терпіння. Будьте терплячими – і ви гідно оціните переваги самостійності дитини.
Розгляньмо декілька занять, які допоможуть дитині стати самостійнішою.
1. Складати одяг. Це заняття можна запропонувати дитині ввечері перед сном, особливо коли упродовж дня вона зайнята чимось іншим. У неділю дозвольте дитині обрати одяг на наступний день. Таке заняття здатне перетворитися на імпровізований показ мод і стане для дитини чудовим способом розвинути самостійність.
2. Одягатися. Діти вчаться вдягатися в різному темпі. Якщо в дитини погано виходить самостійно вдягатися, вона, імовірно, довго відмовлятиметься це робити. Щоб навчити цього дитину, можна використовувати заохочення або винагороди.
3. Готувати сніданок. У багатьох сім'ях ранок проходить поспіхом, і мама буде дуже задоволена, якщо дитина допоможе їй готувати сніданок. Із часом дитина розвиватиме кухарські навички і навчиться самостійно готувати собі сніданок. Батькам при цьому потрібно пояснити їй, які страви підходять для сніданку, а які – ні (потрібно розповісти, чому цукерки або чіпси для сніданку не годяться).
4. Чистити зуби. Дитину треба навчити, як видавлювати зубну пасту на щітку, як правильно чистити зуби і після цього мити щітку. Якщо у вас декілька дітей, старша дитина може навчити цього молодшу, полегшивши роботу батьків.
5. Накривати на стіл і прибирати зі столу після їжі. Якщо дитина має свою постійну роль у сімейних вечерях, це не тільки навчає її бути самостійною, а і формує в неї усвідомлення, що її цінують і доручають їй частину загальних сімейних справ. Почніть із найпростіших обов'язків: доручіть дитині збирати тарілки після вечері й складати їх у раковину. Згодом можна давати їй завдання викидати залишки їжі з тарілок у смітничку, мити посуд тощо.
6. Складати іграшки. Зазвичай батькам досить складно привчити до цього дитину, особливо якщо вона любить розкидати іграшки по всій кімнаті. Однак із формування цієї звички можна розпочати привчати дитину виконувати домашні обов'язки. Почніть збирати іграшки разом із дитиною, а після цього дозвольте їй робити це самостійно. Це заняття варто перетворити на гру: змагайтеся з дитиною, хто швидше наповнить ящик з іграшками.
7. Прибирати в кімнаті – застеляти ліжко, витирати пил, виносити брудну білизну. Можна доручати це дитині з раннього віку. Дитині під силу допомагати вам у багатьох справах, пов'язаних із прибиранням кімнати.
8. Самостійно готувати ванну й купатися. Дитина зазвичай охоче погоджується самостійно приготувати собі ванну. Однак, чим менша дитина, тим більше допомоги батьків вона при цьому потребує.
9. Вішати верхній одяг і складати взуття, повертаючись додому з вулиці. Коли дитина не має такої звички, вона розкидає свої речі в передпокої. Покажіть дитині позитивний приклад і розкажіть їй, куди потрібно повісити або покласти кожен предмет одягу.
10. Доглядати за тваринами. Погодувати собаку, кішку або рибок, почистити акваріум і замінити в ньому воду, вигуляти або викупати собаку – ось неповний список обов'язків щодо догляду за домашніми тваринами, які можна доручити дитині. Виконуючи їх, дитина вчиться співчувати й турбуватися про тих, хто навколо.
Зрозуміло, дитині годі виконати всі перераховані домашні обов'язки одночасно. Однак, навчивши дитину робити ці дії, ви розвинете в неї навички, що допоможуть їй стати самостійнішою.