Надзвичайно важливим є формування уявлень про напрями простору, зокрема, вміння орієнтуватися на місцевості, площині, розуміти розташування предметів у просторі.
У дітей із затримкою психічного розвитку вміння орієнтуватися у напрямах простору формується зі значним запізненням. Тривалий час діти не можуть зрозуміти значення слів, які позначають просторові відношення між предметами (на, поряд, під, за, над, ліворуч, праворуч). Тому їм складно осмислювати положення кожної фігури у просторі, її розташування відносно інших предметів і на основі цих ознак розкривати змістові відношення, що пов′язують предмети між собою. Особливо яскраво це виявляється тоді, коли діти розглядають малюнок, або коли потрібно орієнтуватися на сторінках зошита чи альбому. Надзвичайно важко діти засвоюють відношення „праворуч” і „ліворуч”, що пов′язане зі сприйманням та оцінкою положення власного тіла.
Тому дуже важливо вчити дитину виділяти та вміти пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати їх у практичній діяльності.
Наприклад: дорослий практично показує і словесно позначає відношення між предметами: “Лялька за коробкою”, “Лялька перед коробкою”, “Лялька на коробці” тощо.
Потім предмети міняє, а відношення та їх позначення зберігаються: “Стільчик стоїть перед столом”, “Лялька попереду машинки”, “Машинка попереду ляльки” тощо.
Для того, щоб закріпитиназви просторових понять можна використовувати гру ”Куди підеш?”. Дорослий ховає іграшки в різні місця кімнати (ведмедика – праворуч від місця, де сидить дитина, зайчика – ліворуч за шафою, ляльку – ззаду під столом, машинку – спереду за кріслом). Дорослий каже: “Праворуч підеш – ведмедика знайдеш, ліворуч – зайчика, назад – ляльку, вперед – машинку. Куди підеш?” Дитина каже, куди вона хоче піти і що при цьому знайде.
Надзвичайно важливим є формування уявлень про напрями простору, зокрема, вміння орієнтуватися на місцевості, площині, розуміти розташування предметів у просторі.
У дітей із затримкою психічного розвитку вміння орієнтуватися у напрямах простору формується зі значним запізненням. Тривалий час діти не можуть зрозуміти значення слів, які позначають просторові відношення між предметами (на, поряд, під, за, над, ліворуч, праворуч). Тому їм складно осмислювати положення кожної фігури у просторі, її розташування відносно інших предметів і на основі цих ознак розкривати змістові відношення, що пов′язують предмети між собою. Особливо яскраво це виявляється тоді, коли діти розглядають малюнок, або коли потрібно орієнтуватися на сторінках зошита чи альбому. Надзвичайно важко діти засвоюють відношення „праворуч” і „ліворуч”, що пов′язане зі сприйманням та оцінкою положення власного тіла.
Тому дуже важливо вчити дитину виділяти та вміти пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати їх у практичній діяльності.
Наприклад: дорослий практично показує і словесно позначає відношення між предметами: “Лялька за коробкою”, “Лялька перед коробкою”, “Лялька на коробці” тощо.
Потім предмети міняє, а відношення та їх позначення зберігаються: “Стільчик стоїть перед столом”, “Лялька попереду машинки”, “Машинка попереду ляльки” тощо.
Для того, щоб закріпити назви просторових понять можна використовувати гру ”Куди підеш?”. Дорослий ховає іграшки в різні місця кімнати (ведмедика – праворуч від місця, де сидить дитина, зайчика – ліворуч за шафою, ляльку – ззаду під столом, машинку – спереду за кріслом). Дорослий каже: “Праворуч підеш – ведмедика знайдеш, ліворуч – зайчика, назад – ляльку, вперед – машинку. Куди підеш?” Дитина каже, куди вона хоче піти і що при цьому знайде.