КЗДО КТ №54 КМР

Проблема над якою працює: образотворче мистецтво, як засіб розвитку звязного мовлення

 

 

    Виховання правильної і чистої мови у дитини - одна з найважливіших завдань в загальній системі роботи з навчання рідної мови. Чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки, тим ширше його можливості пізнавати дійсність, повноцінніше майбутні взаємини з дітьми і дорослими, його поведінку, а отже і його особистість в цілому. І навпаки, неясна мова дитини вельми ускладнить його взаємини з людьми і нерідко накладає важкий відбиток на його характер. В 5 – 6 років діти, які мають вади мовлення, болісно відчувають їх, стають сором'язливими, замкнутими, а деякі і дратівливими. У таких дітей можна спостерігати прояв агресії по відношенню до однолітків, а іноді і до дорослих. За роки багаторічної роботи я зрозуміла, що мистецтво – одне з потужних засобів виховання почуттів, тому треба навчити дітей розуміти і любити твори живопису, літератури, музики, навчити розуміти, що надзвичайно важливу роль відіграють художні засоби, з допомогою яких художник створює образ. Мистецтво впливає на психіку й розум людини, її інтелект і почуття, тому необхідно максимально використовувати можливості дітей дошкільного віку для їх спілкування зі світом прекрасного.

    Працюючи з дітьми старшого дошкільного віку створилася педагогічна ситуація: не оволодівши зв'язковий образною мовою, дитина не зможе висловити свої думки і почуття на тему твори живопису. Цьому треба вчити, як і будь-якого іншого виду діяльності. Виникла проблема: як навчити дитину емоційно сприймати яскраві зорові образи картин і передавати їх зміст у своїй промові? Адже ми, дорослі, повинні пам'ятати про те, що вводити дитину у світ мистецтва потрібно обережно, дбайливо зберігаючи його внутрішній світ, враховуючи особливості його характеру, темпераменту, інтереси. Дитина – це не посудина, яку наповнюють інформацією, це сплав енергії, почуттів, волі, темпераменту. Кожна дитина бачить світ по – своєму, тому й мистецтво, як частина цього світу, викликає в кожній дитині особливу палітру вражень, переживань, оцінок. Над темою по самоосвіті «Образотворче мистецтво як засіб розвитку мовлення» працюю третій рік. Мета: продовжувати розвивати вміння бачити і розуміти художній образ творів живопису, виділяти в них головне; продовжувати вчити дітей побудови зв'язкового висловлювання на теми картин різних жанрів, перетворювати слова, придумувати рими до різних словами. Завдання були побудовані наступні:

1. Розвиток зв'язного і виразної мови.

2. Формування уявлень про художньому образі творів різних жанрів.

    Але при цьому слід враховувати, що долучати дитину до музею доцільно не раніше 4 – 5 років. Тому кожен день на прогулянці ми спостерігаємо за фарбами природи в різний час року і доби, проводимо екскурсії. При спостереженні за небом разом з дітьми фантазуємо на що схожі хмари. Збираючи з дітьми на прогулянках мох, кору дерев, шишки, сухі гілочки дерев різних порід, звертаю увагу на особливості форми, кольору, блиск лусочок.

    Вдивляючись у форми дерев, пропоную дітям порівняти, на що схожі крона і стовбур дерева, може бути, це добрий велетень Гулівер або герої казок братів Грімм.
  З п'ятирічного віку рекомендується вводити дітей у неповторний по фарбам, загадковий за манерою виконання світ пейзажного живопису. Сприйняття пейзажного живопису буде розвивальним, якщо воно відбувається паралельно з милуванням характерними станами природи. Початкове знайомство з однією з пейзажних картин, виконаної в реалістичній манері, чергувалося з спостереженням природи (золота осінь, рання весна, зимовий іній, квітучий луг). Милування природою на прогулянці тільки тоді підготує дитину до сприйняття живопису, якщо воно викличе почуття, співзвучні станом природи, бажання поділитися цими почуттями, розповісти про них через поетичне слово, танець, пісеньку. Спостерігаючи за берізкою на ділянці, діти підбирали багато слів – прикметників, а потім розучуючи вірш Єсеніна С. «Біла береза» побажали зобразити її у своєму малюнку. При аналізі робіт було багато вражень і кращі роботи були представлені на виставці. Повторна зустріч вже в залі музею зі знайомим природним мотивом, втіленим в картині, не буде нудна дитині Перевага цієї методики полягає в комплексному вирішенні різних мовленнєвих завдань на одному занятті, а також у тому, що головним завданням є формування зв'язного мовлення. На цій основі розвивається вміння зв'язно висловлюватись на тему твори живопису. Діти можуть розповідати про картину, пояснювати вибраний художником колорит, настрій автора і передані почуття. Уміння пояснювати своє перевагу жанру в образотворчому мистецтві розвивається паралельно з розумінням художнього образу, що сприяє свідомому використанню різноманітних виражальних засобів у зв'язних висловлюваннях. Ознайомлення дітей з різними жанрами образотворчого мистецтва підводить до свідомості різних типів тексту: опис або розглядання пейзажу і натюрморту, міркування та змішаного тексту при розгляданні картин усіх жанрів. Успішне формування образного мовлення досягалося на основі розвитку всіх сторін мовлення, виконання спеціальних вправ, знайомства з художньою літературою, коли відбувається запозичення виразних авторських засобів, а художній образ у творах образотворчого мистецтва співвідноситься з художнім образом літературного і музичного творів. Коли відбувається усвідомлений вибір дітьми образних засобів, спостерігається становлення їх мовленнєвої та загальної культури.