top of page

Захист прав і гідності дитини в законодавчих актах

 

  • Конституція України;

  • Конвенція ООН про права дитини;

  • Цивільний кодекс України;

  • Кримінальний кодекс України;

  • Сімейний кодекс України;

  • Закон  України «Про освіту»;

  • Закон України  «Про основи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх ».

 

Сім'я — базова основа первинної соціалізації особи.

Саме з родини починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей.

 

Неблагополучна сім’я – та, в якій порушуються права її членів, права людини, порушуються юридичні норми суспільства.

Критерії визначення неблагополуччя сім'ї

Невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей

  та їх матеріального утримання.

• Байдуже ставлення до здоров’я, фізичного, духовного

  та морального розвитку дітей.

• Жорстоке поводження, фізичне, сексуальне, психологічне,

  економічне насильство над неповнолітніми.

• Зловживання батьками алкоголем, наркотичними, токсичними

  речовинами, та їх аморальна поведінка в суспільстві.

• Втягування неповнолітніх до  протиправної діяльності,

  бродяжництва та жебракування.

• Експлуатація дітей  у різних виявах.

• Створення житлово-побутових умов, які загрожують здоров’ю

  та життю неповнолітніх

 

Алгоритм роботи з неблагополучними сім'ями

  • Аналіз ставлення батьків до співпраці з ДНЗ;

  • Відвідування вихователями, психологом вихованців, за місцем проживання;

  • Виклик батьків до дитячого садка

  • Індивідуальні бесіди адміністрації дошкільного закладу;

  • Залучення до гурткової діяльності, клубів;

  • Участь в батьківських зборах;

  • Виклик на засідання ради ДНЗ, батьківського комітету;

  • Аналіз діяльності батьків, реагування на звернення дошкільного закладу;

  • Звернення за допомогою до виконкому районної ради, служби у справах дітей;

  • Аналіз результатів роботи.

 

 

Закон України  «Про попередження насильства в сім’ ї»

Домашнє насильство, або насильство в сім'ї, це такі дії одного члена сім'ї стосовно іншого, які порушують громадянські права та свободи людини, або які призводять до фізичного, психічного чи морального страждання.

 

Основна причина жорстокого поводження з дітьми – внутрішня агресивність– емоційний стан

 

Основними особливостями поведінки батьків або опікунів, якщо вони б'ють дітей

  • суперечливі, плутані пояснення причин травм у дітей

  • звинувачення в травмах самої дитини

  • пізнє звернення або НЕ звернення за медичною допомогою

  • відсутність емоційної підтримки та ласки в поводженні з дитиною

  • неспровокована агресія по відношенню до персоналу

  • більшу увагу власним проблемам, ніж наявним у дитини пошкодженням

 

Наслідки жорстокого поводження дітей в сім’ї

  • прийняття  релігійної секти;

  • об'єднання в неформальні групи з кримінальною спрямованістю;

  • агресивне, злочинне поводження дітей;

  • втеча з дому, діти вмирають від голоду і холоду, стають жертвами інших дітей, які також втекли від домашнього насильства.

 

Серед основних порушень прав діти виділяють такі: "дорослі ображають, погрожують, б'ють дітей", "батьки б'ють за погані оцінки, за неслухняність", "батьки б'ють, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння", "б'ють однолітки, старші хлопці".


Порушення в галузі прав дітей включають в себе: торгівлю дітьми, дитячу проституцію, дитячу порнографію, експлуатацію дитячої праці, нанесення статевих ушкоджень дівчаткам, боргову кабалу, торгівлю дітьми та дитячими органами, експлуатацію проституції третіми особами.

Дітей не тільки насилують, їх б'ють, принижують, зрештою, убивають. Це відбувається щодня. Насильство над дітьми - занадто неприємна річ, щоб думати, тим більше "проектувати" на власну родину і, відповідно, готуватися до нього. Тому батьки рідко вчать дітей, як поводитися, щоб уникнути небезпеки. І коли жахливе відбувається, вони не знають, що робити, чим допомогти дитині, як вилікувати її фізично і морально.

Об'єктивної офіційної статистики про насильство над дітьми, природно, не існує. Це пов'язано з тим, що батьки, м'яко говорячи, не довіряють міліції і воліють не мати з нею справи. Існують і "делікатні" нюанси: наприклад, якщо самі батьки приносять у травмпункт явно побиту дитину і соромливо пояснюють, що малеча упала, лікарі не повідомляють міліцію.

Є чотири форми жорстокого поводження з дітьми. Це: фізичне насильство, емоційне(психічне) насильство, сексуальне насильство, економічне насильство.

Фізичне насильство - нанесення дитині батьками чи особами, що їх замінюють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що заподіюють шкоду здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі штовхань, побоїв, катування, струсу, у виді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами, у вигляді укусів і з використанням усіляких предметів як знаряддя катування, загрози зброєю, загрози заподіяти шкоду родичам або друзям.

Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, надання їй отруйних речовин чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снотворних, не прописаних лікарем), а також намагання удушити чи втопити дитину.

Емоційне (психічне) насильство - постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людської гідності, обвинувачення її в тому, у чому вона не винувата, демонстрація нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства відносяться також постійна неправда, обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також висування до дитини вимог, що не відповідають її віковим можливостям.

Сексуальне насильство чи спокушання - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб чи одержання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти з статевими органами. До сексуального розбещення відносяться також втягнення дитини в проституцію, порнобізнес, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.

Це не тільки різні способи статевого акту, але й занадто сміливі ласки, демонстрація порнографії. Найжахливіше, що сексуальне насильство розбещує самих дітей. Більше половини повій піддалися в дитинстві сексуальним домаганням. Найчастіше це виходило з боку знайомих, яких дівчинки знали, яким довіряли, навіть любили. Діти ховають своє лихо, по-різному справляються з ним.

Наслідки жорстокого поводження і неуважного відношення до дітей можуть виявлятися у виді прагнення кудись бігти, сховатися, або у виді глибокої загальмованості, зовнішньої байдужності. Однак в обох випадках дитина охоплена найгострішим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної ущербності, неповноцінності.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але всі вони поєднуються одним - порушення прав людини, збиток здоров'ю дитини чи небезпека для її життя. Негативними наслідками є психологічні травми, які приводять до посттравматичних та психореактивних розладів:

З 100 випадків фізичного насильства над дітьми приблизно 1-2 закінчуються смертю жертви насильства. Наслідками насильства є синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирок та ін. Потрібен час, щоб залікувати ці ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевні рани, психіку дитини, що постраждала від насильства.

Практично всі діти, що постраждали від жорстокого поводження, пережили психічну травму, у результаті чого вони розвиваються далі із значними особистісними, емоційними і поведінковими особливостями, що негативно впливають на їхнє подальше життя.

Почуваючи себе нещасливими, знедоленими, пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід з положення, що створилося, вони і самі можуть творити насильство. Це зокрема, відноситься до сексуального насильства, коли в обмін на обіцянку зберігати секрет і не ламати звичного сімейного життя, діти вимагають у дорослих ґвалтівників гроші, подарунки.

Суспільні наслідки насильства над дітьми - це, насамперед, втрата людського життя у результаті вбивств дітей і підлітків чи їхніх самогубств, це втрати в їхньому обличчі продуктивних членів суспільства внаслідок порушення психічного і фізичного здоров'я, низький освітній і професійний рівень. В майбутньому це втрата батьків, здатних виховувати здорових у фізичному і моральному відношенні дітей. Нарешті, це відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви самі часто стають ґвалтівниками, людьми, здатними на різні види насильства.

bottom of page