КЗДО КТ №54 КМР

Підготовчий:

• вивчення сімей мікрорайону;

• облік дітей дошкільного віку;

• допомога у створенні розвивального середовища;

• чітке розуміння ситуації в сім'ї, розуміння її особливостей;

• визначення цілей і завдань допомоги;

• вибір методів і засобів розвитку дитини.

Практичний:

• діагностика рівня розвитку дітей;

• розробка індивідуальних розвивальних програм;

• проведення освітньо – виховної роботи з дітьми;

• консультативна робота з батьками.

Узагальнювальний:

• проведення роботи з виявлення рівня здобуття дитиною дошкільної освіти;

• розробка рекомендацій для батьків

 

Під терміном соціально – педагогічний патронат сім'ї – передбачається система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення  пристосування сім'ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей.

 

Основні функції соціально – педагогічного патронату

Консультативна – надання порад особам, рекомендацій особам, які займаються вихованням дітей.

Корекційно – реабілітаційна – організація комплексу заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, корекція фізичного або розумового розвитку.

Прогностична – розробки індивідуальних розвивальних програм, прогнозування вибору методів, прийомів та методик, профілактика негативних явищ.

Діагностична – виявлення та оцінювання особливостей діяльності особистості, виявлення індивідуальних та специфічних особливостей дитини.

Виховна – включання  дітей і батьків у процес соціалізації, спрямованих на досягнення успіхів у конкретних ситуаціях.

Запобіжно – профілактична – запобігання і подолання негативних впливів у соціально – правовому та психологічному плані.

Розвивальна – розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних особливостей.

       

Типи сімей, які потребують особливої уваги: молода сім'я, студентська сім'я, неповна сім'я, неблагополучна сім'я, сім'ї групи ризику (дистанційна - в якій хтось із подружжя часто перебуває у відрядженнях або дитина виховується бабусею і дідусем, які проживають окремо або в іншій місцевості; сім'я повторного шлюбу, де є діти від першого шлюбу, сім'я з прийомними дітьми)

          Типи виховного середовища, які потребують особливої психолого-педагогічної турботи: конфліктний; дітоцентричний (коли в центрі життєдіяльності сім'ї - турбота тільки про дитину і задоволення будь яких її проблем і примх за рахунок ущемлення потреб інших членів сім'ї); емоційного відчудження (де дитину не сприймають як особистість, а, отже не люблять, не поважають її гідність і не турбуються про неї належним чином); прихованого насилля і асоціального спрямування (коли відбувається фізичне і психічне насилля над дитиною іншим членами сім'ї - приниження, ґвалтування, розпещення, прилучення до шкідливих звичок).

           Соціально - педагогічна компетенція сім'ї характеризується станом гармонійних (безконфліктних) стосунків сім'ї з іншими соціальними інститутами.

            Інформованість - обізнаність щодо існуючих проблем.

            Вікові особливості дитини - показники психофізичного розвитку, які є закономірними для певного віку.

            Індивідуальні можливості - фізична здатність та психологічні риси, що формуються на основі вроджених анатомо-фізіологічних особливостей людини і впливу навколишнього соціального середовища.

         Життєва компетентність - рівень усвідомлення особистістю навколишньої дійсності, її проблемі шляхів їх розв'язання.

          Виховна діяльність на засадах любові і логіки - виховання любов'ю, яка не означає вседозволеності, не терпить нешанобливого ставлення, але водночас є настільки мудрою, що дозволяє дітям робити помилки і вчитися на них. А логіка зосереджується на наслідках, які є результатом цих помилок. Ці наслідки в поєднанні з батьківським розумінням і співпереживанням дитячих проблем, несуть у собі значний виховний потенціал, завдяки чому формується самооцінка дитини, її вміння розв'язувати проблеми, проводитися і виявляти емоції адекватно до ситуацій, що виникають, грамотно робити вибір та спонукає до обдумування вчинків, а , отже до відповідальності за них. Така її сутність випливає із розуміння того, що кожна сім'я одночасно є підсистемою суспільства, яка залежить від його цінностей, рівня життя і політики держави стосовно сім'ї та виховання в ній дітей і окремою педагогічною системою, яка ґрунтується

на взаємодії батьків і дітей. Комплексне виявлення проблем відбувається завдяки спеціальній діагностиці.

 

   Організація роботи груп короткотривалого перебування дошкільників

Групи короткотривалого перебування – це форма охоплення дітей дошкільною освітою, яка має чимало переваг. Головна її особливість у тому, що мама і дитина мають можливість разом  займатися у такій групі, а згодом дитину можна м’яко й без стресу перевести на триваліше самостійне перебування у дитячому садку. На відміну від занять, у традиційних гуртках і секціях діти мають можливість проводити час у вільному спілкуванні одне з одним. 

Групи для дітей раннього віку. Залучати до дитячого колективу дітей  можна від одного до двох років. На заняттях у цих групах передбачено як самостійну, так і організовану діяльність вихованців. Під час навчання малюки пізнають багато нового для себе, вчаться творити самостійно. При цьому у дітей ефективно розвиваються комунікативні навички.

   Діти інтуїтивно знаходять оптимальні способи спілкування як з дорослими ,так і з однолітками.

   Найголовніше, що заняття з дітьми проходять поряд з мамами, завдяки чому діти почуваються комфортно, адже тандем «мама – малюк» - найкраща умова для розвитку. Така форма виховання добре впливає не лише на дітей, але й на мам і тат. Під час занять активізуються та збагачуються виховні уміння батьків, зміцнюється їхня упевненість у власних педагогічних можливостях.

  

Групи для дітей дошкільного віку.

   З віком дітей збільшується і час їх перебування у дошкільному закладі. З двох років діти вже можуть залишатися в групах до 4 годин, а з 4 років – до  6 годин на день.

   Освітня програма для дошкільників такого віку значно ширша, ніж для малюків. Вона спрямована на всебічний розвиток дошкільників і передбачає не лише їх пізнавальну, а й творчу діяльність.

Складові освітнього процесу змінюються: якщо раніше у ньому переважали вправи з мамами, то тепер діти, які стали старшими, можуть займаються з педагогами самостійно.

 

     Основними етапами діяльності педагогів є: підготовчий, практичний та узагальнювальний.

     Підготовчий етап включає в себе наступні складові: вивчення сімей мікрорайону; допомога у створенні розвивального середовища. На цьому етапі проводиться облік дітей дошкільного віку. Йдучи в сім’ю,  педагог намагається створити в ній умови, що сприяли б появі нових взаємовідносин між дитиною і дорослими, надає батькам професійну консультацію за необхідності організовує зустріч з іншими спеціалістами. Підсумками підготовчого етапу є чітке усвідомлення ситуації в сім’ї, розуміння її особливостей, визначення цілей і завдань допомоги, вибір методів і засобів які доцільно застосовувати щодо розвитку дитини, її найближчого та широкого оточення для досягнення очікуваних результатів.

     Практичний етап включає діагностику рівня розвитку дітей, розробку індивідуальних розвивальних програм, проведення освітньо-виховної роботи з дітьми, консультативну допомогу батькам.

     Узагальнювальний етап полягає в проведенні роботи з виявлення рівня здобуття дитиною дошкільної освіти, розробки рекомендацій для батьків.

    На основних етапах діяльності передбачається робота з батьками. З усією сім’єю. Ця робота взаємопов’язана і доповнює одна одну.

     Робота з батьками передбачає формування у них здорового способу життя, правової культури, педагогічної культури, життєвої компетентності, активної життєвої позиції, допомогу в організації змістовного сімейного і дитячого дозвілля, навчання поводження в екстремальних ситуаціях.

 

Методичні рекомендації щодо організації сесійно -дистанційного навчання з неорганізованими дітьми старшого дошкільного віку .

 

1.  Координувати роботу ДНЗ щодо проведення обліку дітей   дошкільного віку які не відвідують ДНЗ і створити персоніфікований банк даних про цих дітей.

2. Консолідувати зусилля ДНЗ на виконання заходів, щодо стовідсоткового охоплення неорганізованих старших дошкільників, що проживають в мікрорайонах ДНЗ.

3.Спрямувати зусилля пед. колективів на виховання здорової та компетентної особистості, забезпечення прав дитини на здобуття якісної дошкільної освіти.

4. Забезпечити виконання нормативно-правової бази (з питань соціально- педагогічного патронату) щодо аналізу стану охоплення дітей дошкільною освітою та залучення дітей п'ятирічного віку до здобуття дошкільної освіти.

5. Апробувати нові форми здобуття дошкільної освіти на підставі вивчення запитів батьків дітей, що не охоплені дошкільною освітою.

6.Здійснювати консультативно - просвітницьку роботу з метою активного залучення сімей до навчально -виховного процесу.