(09.04.2020) Виготовлені матеріали згідно плану
Додатки до індивідуального плану вихователя під час карантину
(ранній вік)
Консультація
«Батькам на замітку: кілька ідей, чим зайнятися з дитиною під час карантину»
Поки в Україні запровадили карантин і діти залишилися вдома з батьками, важливо зрозуміти, чим можна зайняти дитя, щоб усім було комфортно.
Окрім перегляду мультфільмів та читання книг, можна пограти в розвивальні ігри або стати «веселим листоношею»:
Підготуйте з дитиною гарні малюнки для кожного адресата – бабусі, тітки чи друзів.
Поки дитина зайнята малюванням, обдзвоніть адресатів і дізнайтеся, чи будуть вони вдома, попередьте про прихід – нехай приготують символічну нагороду «листоноші», наприклад, цукерку або фрукт. Якщо у вас є автомобіль, то буквально за кілька годин ви встигнете розвести листівки багатьом знайомим – тільки ніде не затримуйтеся.
Організуйте гру «У пошуках скарбу»
Намалюйте на аркуші А4 карту, наприклад, дитячого майданчика з позначенням «Скарб». Поки дитина не бачить, заховайте в цьому місці маленький сюрприз.
Лист з картою порвіть на рівні частини (наприклад, на 4 або 6). Придумайте змагання, як дитині заслужити фрагмент карти, наприклад, загадуйте загадки.
Після того, як маленький шукач скарбів збере всі частини карти, він зможе їх скласти і знайти ваш сюрприз.
Опануйте незвичні способи малювання
Малюйте відбитками пальців. Для цього треба шматочки губки, фарби, вода, пензлик, ручки, олівці чи фломастери. Спочатку нанесіть фарбу на губку пензликом. Потім притисніть до неї пальчик. Усе – на папері можна залишати кольоровий відбиток.
Помалюйте мильними бульбашками. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додайте акварельної фарби або харчового барвника будь-якого кольору.
Візьми соломинку і дуньте через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок. Візьміть папір та легенько прикладіть його зверху до бульбашок.
Дайте просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладіть його до бульбашок на воді різних кольорів.
Малюйте «дмухавки». Зробіть на папері ляпку. Дмухніть на неї фарби через соломинку в різних напрямках. А пальчиком чи пензликом можна домалювати все інше.
Також разом з дитиною можна поскладати пазли або разом виростити рослинку, до прикладу з кісточки лимона чи апельсина. Дитина щодня доглядатиме за нею та їй не буде нудно сидіти удома.
Інформаційна пам`ятка батькам
«Як уберегтися від коронавірусу: поради для батьків».
По всій Україні, відповідно до рішення Кабінету Міністрів розпочався карантин у навчальних закладах.Але не слід вважати, що це додаткові канікули, адже першочергове завдання таких обмежувальних заходів – запобігти поширенню захворювання на коронавірусну інфекцію шляхом зменшення кількості контактів. Дуже важливо, щоб батьки також чітко усвідомлювали свою роль у цьому процесі. Отож, пропонуємо перелік з декількох важливих кроків для батьків, які допоможуть їм захистити себе та дітей від зараження респіраторними вірусами:
💡 Тримайте дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).
Чому це важливо?
Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.
💡 Тримайте хворих і здорових дітей окремо.
• Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.
• Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.
Чому це важливо?
Краплі, що містять віруси, можуть переміщатися не менше, ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.
💡 Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.
• Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.
Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.
💡 Навчіть дітей правильно мити руки.
• Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
• Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
• Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.
Чому це важливо?
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.
💡 Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.
Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп’ютера, телефони і іграшки.
💡 Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?
• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвміснідезинфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезинфікуючих засобів, на етикетці продукту.
Чому це важливо?
Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.
💡 Будьте готовими і поінформованими.
Консультація для батьків
«6 причин, чому читання вголос дивовижно впливає на дітей: дослідження»
У перший тиждень березня в усьому світі відзначають День читання вголос. Наукові дослідження доводять — простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою.
За статистикою, батьки дітей старшого віку читають їм значно менше, або й узагалі перестають це робити в початковій школі, адже дитина вже вміє читати сама.
Але насправді рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух. Самостійно часто дитина готова читати тільки прості історії, а в дорослому виконанні розуміє і «Хоббіта», і «Таємничий сад».
Чому ж все-таки варто продовжувати робити те, що робили люди до епохи Цукерберга, в епоху Гутенберга — читати вголос?
1. Когнітивні здібності
Діти, яким читають, чують складнішу лексику порівняно з побутовими виразами «їж кашу та одягни шапку».
За даними недавнього дослідження Університету штату Огайо, вже в п’ятирічному віці розрив у кількості слів, якими володіють діти з родин, які читають і які не читають, становить сотні тисяч. При цьому порівнюють дітей, яким не читали зовсім, і дітей, яким читали по п’ять книжок на день.
Учені доводять, що кількість слів у дитячому лексиконі потужно корелює з рівнем інтелекту. Чим далі, тим більший розрив, адже ті сотні тисяч слів, які старанно постачали дитині, впливають на академічну успішність. А в початковій школі вона полягає якраз в умінні прочитати та розібратися в прочитаному. Навички аудіювання, письма та розмовної мови, фонематичного слуху і рівень розуміння того, що розповідає вчитель, — все це залежить від того, чи чула дитина в родині складнопідрядні речення.Неможливо від дитячої забавки «в ямку — бух!» перейти до розуміння тексту з підручника. Між цими подіями повинна лежати дорога, вимощена дитячими книгами, — зауважують дослідники.
У 2014 році вчені опублікували неймовірне дослідження про близнюків від 6 до 17 років — «Навчання читання покращує інтелект?».
2. Емпатія, розуміння інших
Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.
Досліджень тут теж достатньо: у Кембриджі, наприклад, з’ясували, що художня література — якраз той засіб, який допомагає юнацтву прокачувати цей таємний м’яз — вміння співчувати та розуміти інших. А голландські вчені опублікували роботу, яка доводить: юні любителі чарівних світів більш чуйні та терпимі до інших. Завдяки читанню «Гаррі Поттера» діти з початкових і середніх шкіл змогли позбутися забобонів до маргіналізованих груп емігрантів чи переселенців.
Якщо говорити про модний нині емоційний інтелект, то читання художньої літератури забезпечує спеціальною лексикою для розмови про почуття, пошук себе і для співпереживання іншим.
3. Образне мислення
Схвильовані американські дослідники вивчили мозок дітей за допомогою МРТ, поки ті слухали запис розповідей і фонових шумів. Виявилося, ефект зовсім різний.
Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами. Причому, чим більш сприятливе середовище створили для дітей вдома (чим більше їм читали батьки), тим активніше відгукувався мозок на історії. Хоча дослідження проводили на дітях від трьох до п’яти років, та переваги читання відстежують і у старших слухачів. Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина вмикає уяву: уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.
4. Соціальний розвиток, управління увагою
Багато батьків і фахівці розповідають, наскільки нині зіпсувалися діти: труднощі з увагою, гіперактивність, кліпове мислення. Хоча, можливо, замість того, щоб нервувати, ми могли б просто взяти в руки книгу. Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.
Експерти не цілком розуміють, чому це працює, але в них є кілька припущень.
Наприклад, є версія, що спільне читання робить всіх щасливішим і дітям потрібно менше хуліганити, щоб привернути увагу дорослого. А той, у свою чергу, отримує більше радості від взаємодії, особливо коли в книжці хороший кінець. Інший варіант: у дітей краще розвивається соціально-емоційна сфера, тому що вони отримують якісь моделі поведінки в складних ситуаціях, інструментарій, нехай навіть у формі нової лексики, для вирішення своїх завдань. Розуміння, що не ти один сьогодні тупотів ногами й не тільки тобі важко всидіти в театрі, допомагає дитині контролювати свою поведінку.
5. Поліпшення пам’яті
Слухати, як батько, який час від часу намагається задрімати, читає про пригоди — важка праця. Не тільки тому, що весь час потрібно когось будити, а й тому, що потрібно утримувати в пам’яті всіх поганих персонажів, усі можливі шляхи порятунку (щоб підказати, якщо що), ну й події попередніх восьми томів. І ця праця не проходить для дитини даремно. Взагалі, зв’язок пам’яті та читання вголос зафіксували в людей, які самі читали вголос. Вважають, що на пам’ять слухачів це впливає не менш позитивно.
6. Зняття стресу
Так, серед усіх занять, якими ми можемо порадувати дітей, читання — одне з найбільш чудових. Воно захоплює. Переміщує нас у просторі та часі. Дає змогу зупинятися та спілкуватися, сміятися та сумувати, обійматися або стояти на руках. А крім того, ви в процесі працюєте живою рекламою читання.
Інтегроване заняття з художньої літератури та продуктивної діяльності.
Тема: Читання оповідання В. Сухомлинського
"Петрик, собака і кошеня".
Програмовий зміст:
Продовжувати знайомити дітей з творчістю В. Сухомлинського. Повторити твори, що читали раніше. Ознайомити з оповіданням В. Сухомлинського "Петрик, собака і кошеня".
Вчити дітей уважно слухати твір, відповідати на запитання відповідно до змісту.
Розвивати пам'ять, увагу, мовлення.
Виховувати дружні взаємини, бажання допомагати старшим, тваринам, не завдавати нікому болю і шкоди. Викликати і спонукати дітей робити добрі справи.
Матеріал: Збірник оповідань В. Сухомлинського "Гаряча квітка", іграшки котика, собаки, ляльки – хлопчика, торбинка з камінчиками, "Скринька добрих справ".
ХІД:
Вихователь. Доброго ранку, діти, я рада вас бачити веселими, здоровими,красивими. Привітаймось один з одним так, ніби ми повітряні кульки (діти передають повітряну кульку один одному і вітаються).
Вихователь. Що це в мене за книжечка? ("Гаряча квітка" В. Сухомлинського).
Вихователь. Хто такий В. Сухомлинський? ( Письменник, учитель … )
Вихователь. Чому він вчив діток? ( Не ображати один одного, любити природу, товаришів …)
Вихователь. Які оповідання В. Сухомлинського ми читали? ( "Молоко ж чисте?" … )
Вихователь. Увага, сьогодні я вас познайомлю з оповіданням В. Сухомлинського"Петрик, собака і кошеня". Слухайте уважно (Читаю оповідання, супроводжуючи показом лялькового театру).
Розвиваючі ігри
(«Хто де живе?», « Хто що їсть?»)
Хто що їсть?
Мета: вивчати назви тварин та їх їжі, вчити співвідносити тварин із тим, чим вони харчуються, розвивати логічне мислення.
Перед початком роздрукувати і вирізати картинки, розміщені в додатку. Можна заламінувати їх та використати клейкі липучки.
До нас прийшли сумні тваринки. Вони голодні. Ось, скільки їжі у нас тут є. Давай нагодуємо тварин. Але пригостимо кожного тим, що він найбільше любить.
Де чий будиночок?
Мета: вивчати назви тварин, комах та їх жител, вчити співвідносити тварин із їх домівками, розвивати логічне мислення.
(Перед початком роздрукувати і вирізати картинки, розміщені в додатку. Можна заламінувати їх та використати клейкі липучки).
Тваринки заплуталися, і зовсім забули, де їхні домівки. Допоможи їм: підбери кожному його хатинку.
Матеріали для занять "Казки-оповідки" В.О.Сухомлинського
Сонце і Сонечко
Восени заховалось Сонечко під корою дерева. Спить собі комашка, не страшні їй ні морози люті, ні вітри студені. Спить Сонечко, і сниться йому теплий сонячний день, легенька хмарка на блакитному небі, яскрава веселка. Серед зими трапилась тепла сонячна днина. Тихо в лісі, вітру немає. Нагріло Сонце міцну кору. Жарко стало Сонечкові. Прокинулась комашка, солодко позіхнула, визирнула з-під кори. Хотіла вже було розправити крильця й полетіти, та Сонце застерегло: – Не вилазь, Сонечку! Сховайся у свою теплу постіль. Рано тобі ще літати – загинеш. Мої промені теплі, та мороз підступний – уб’є тебе. Ще будуть і завірюхи, й вітри холодні, й морози тріскучі. Сонечко послухалось доброго слова. Подихало свіжим повітрям і залізло знову в свою теплу постільку.
СОЛОВЕЙ І ЖУК
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатик й Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: — Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було. Жук гідно відповів: — Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я. — Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей. — Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні. Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають: — Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука? — Хай собі будуть і Соловей, і Жук, відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: — Як же можна без Жука?
СЕРГІЙКОВА КВІТКА
Сьогодні передостанній день навчання. Четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посідали під високим дубом і стали хвалитися подарунками своїх батьків. Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик із мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому — вершник. — Добрий ножик, — сказали хлопці. — Це мій ножик, — похвалився Петро. Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхтарика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізано дивовижного птаха. Добрий ліхтарик, — сказали хлопці. Це мій ліхтарик, — похвалився Максим. Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув — і той заспівав. — Добрий соловейко, — сказали хлопці. — Це мій соловейко, — похвалився Гриць. Хлопці ждали: а що ж у кишені в Сергійка? Сергійко сказав: — Ходімо зі мною. Він повів хлопців у гущавину чагарника й показав квітку. Вона цвіла під кущем Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплі роси, і в кожній краплині горіло маленьке сонце. — Яке диво! — зітхнули хлопці. — Але ж це не твоя квітка, — сказав Петро. — Ти ж не можеш узяти її з собою... — А навіщо мені брати квітку з собою? — запитав Сергійко. — Ти ж не можеш її на щось поміняти, — доводив Максим. — А навіщо мені квітку міняти? — усміхнувся Сергійко. — Пхі, і я можу сказати: це моя квітка, — мовив Гриць. — А хіба від цього вона стане гірша? — здивувався Сергійко.
Квітка сонця
На високому стеблі – велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає його: – Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе! Сонце піднімається усе вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню. Зайшло сонце. Повертає соняшник голівку туди, де завтра зійде сонечко. Спить золота квітка й сниться їй ранкова зоря.
КАМІНЬ
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело. Вода перестала заповнювати криницю. Криниця засохла. Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземці струмки потекли кудись в інше місце. На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг. Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки. «Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.
Консультація для батьків «Поради як зберегти здоров`я»
У сучасному світі, коли навколо маленької людини стільки спокус, тільки батьки здатні і повинні захистити його від шкідливих звичок, неправильного харчування, пасивного, малорухливого способу життя та інших небезпечних факторів скорочуючих людське життя.
Якщо ви, батьки зараз приділите достатньо уваги здоров’ю своєї дитини, то в майбутньому він обов,язково оцінить вашу турботу і увагу про нього, він назавжди буде вам вдячний за найважливіший подарунок у житті кожної людини–здоров’я...
Шановні батьки не забувайте, що ключ до успіху в зміцненні і збереженні здоров,я вашої дитини - в розумному фізичному, інтелектуально-особистісному розвитку.
Оздоровлення малюка має включати в себе різні компоненти, сукупність яких можна назвати як «здоровий спосіб життя» дитини. Здоров’я дитини забезпечується за допомогою організації здорового способу життя, компо-нентами якого є:
- фізичне здоров,я дитини (загартовування, правильне харчування, режим дня, гімнастика, рухливі ігри, особиста гігієна та ін)
- психологічне здоров,я дитини (інтерес, бажання, потреби, емоційний ко-мфорт)
- соціальне здоров,я (поведінка, спілкування, досвід, практика)
- моральне здоров’я (здоровий спосіб життя, дружба, доброзичливість, співробітництво)
- інтелектуальне здоров,я (навички, знання, здібності, вміння)
Ось ці всі компоненти потрібно внести в життя дитини, щоб зберегти і зміц-нити здоров’я малюка. Раціональна організація рухової активності - важлива умова для росту і розвитку дитячого організму, адже чим активніше пра-цюютьм,язи, тим більш життєздатний чоловік. Навантажуючи м’язову си-стему ми не тільки виховуємо дитину сильним і спритним, а й розвиваємо його внутрішні органи, серце, легені, таким чином напружена робота ске-летно-м,язової система веде до вдосконалення всіх органів і систем, робить організм дитини особливо міцним, а головне здоровим.
Приділіть увагу психічному здоров’ю - адже щаслива той дитина, якій ком-фортно і затишно.
Режим дня дитини, повинен бути стабільним, гнучким і динамічним, пови-нен передбачати різноманітну діяльність дитини з урахуванням стану здо-ров’я дітей та вікових особливостей. Батьки та педагоги ми не повинні забу-вати, що потрібно створювати такі умови, які б задовольняли дитячу цікавість. У дітей має бути насичене різними подіями життя! І тоді вашому малюкові часу хворіти просто не буде ...
Обов’язково потрібно приділити увагу ефективному загартовуванню, в шкірі дитини закладено величезну кількість нервових закінчень, вплив на них благотворно вплинуть на всю нервову систему, а через неї і на всі органи. Загартовування допоможе поліпшити діяльність нервової системи, серця, обмін речовин, апетит, організм дитини адаптується до навколишнього оточення, підвищиться опірність до захворювань.
Спорт має стати невід,ємною частиною будь-якої людини піклуючогося про своє здоров,я, тому малюк повинен бачити приклад батьків, не варто цілий день проводити за комп,ютером або телевізором, а краще погуляйте з ди-тиною, покатайтеся на велосипеді, або лижах, при нормальному стані дитини можна визначити в спортивну секцію, танці, хоккей - все залежить від потреб і бажання батьків і дитини. Головне потрібно пам,ятати, щоб ви не вибрали, важливе завдання - підтримувати дитячий організм в нормальному фізичному стані і зберігати здоров,я малюка.
Турбота про розвиток і здоров,я дитини починається з організації здорового способу життя, як у сім,ї, так і в дитячому саду. Адже здорова дитина сьогодні – наше успішне завтра!
Консультація для батьків
Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів
Ваші малюки, напевне, вже чули новини про коронавірус та навіть встигли злякатися. Не дивно, адже дитяче сприйняття світу відрізняється від суджень дорослої людини.
Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації для своєї дитини. Поширення незрозумілої інформації про смертельний вірус може викликати в дитини почуття небезпеки та спантеличення.
Видання пропонує добірку порад, які допоможуть спокійно поговорити з дитиною про коронавірус. До обговорення проблеми долучилися експерти у сфері дитячої психології – Марк Рейнек, РейчелТомасян та Робін Гудман.
1. Тримайте під контролем власні емоції
Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх.
Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.
"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.
Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", – пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму.
Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.
2. Станьте ініціатором розмови
Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала.
Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.
Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.
"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.
Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.
Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже РейчелТомасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.
3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус
Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан.
Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.
Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.
Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.
"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це", – такий початок розмови пропонує Робін Гудман, клінічний психолог і арт-терапевт.
Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання.
4. Спілкуйтеся з дитиною правильно
Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.
Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися. "Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.
Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", – дає пораду РейчелТомасян.
Діти до 6 років
Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити.
Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.
Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.
Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.
5. Продемонструйте свою підтримку
Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.
Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати.
Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.
6. Будьте чесними зі своїми дітьми
Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.
"Чесність та прозорість є найважливішими.
Тривога процвітає, коли щось приховується.
Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію", – пропонує Марк Рейнек.
Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити".
7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію
Яким чином це зробити?
Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.
Це допоможе відчути почуття контролю.
"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.
Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", – наголошує РейчелТомасян.
Консультація для батьків «Роль сенсорного виховання у розвитку особистості дитини раннього віку»
Дитина з’являється на світ маленькою істотою, яка потребує любові, уваги й доброти від дорослих. Ними, насамперед, є батьки. Саме від батьків діти пізнають перші життєві істини, наслідують зразки поведінки, вчаться оцінювати різні події, набувають життєвого досвіду в життєвому середовищі. Дуже важливо для батьків приділити дитині увагу у спілкуванні, навчити дитину відчувати та сприймати навколишній світ, орієнтуватися в просторі, часі, цінувати та берегти все, що нас оточує.
Сенсорне виховання - це ознайомлення з ознаками та властивостями предметів, знайомство з величиною, фактурою, формою, кольором, відчуттям смаку, запаху, звуку, орієнтування в просторі. Тому завдання дорослих за Монтессорі, полягає не в тому, щоб навчати, а в тому, щоб допомагати “розуму дитини в її роботі над своїм розвитком”, оскільки саме в ранньому віці він має величезну творчу енергію. Саме цій енергії й необхідно допомогти, але не звичайним, словесним навчанням, не прямим втручанням у процес переходу від неусвідомленого до усвідомленого. Для реалізації даного завдання має бути створено відповідне стимулююче розвиваюче середовище, наповнене різними цікавими сенсорними іграми.
Для того, щоб планомірно й систематично здійснювати сенсорне виховання дитини в родині, необхідно знати основні принципи побудови спілкування з дітьми:
1.Допитливі діти ростуть у допитливих батьків. Не піддавайтеся ілюзії, що ви все про все вже знаєте. Відкривайте світ разом з вашим малюком.
2. Розмовляйте з дитиною - спочатку називаючи навколишні предмети, пізніше - дії, ознаки й властивості предметів, пояснюйте навколишній світ і формулюйте закономірності, міркуйте вголос, обґрунтовуйте свої судження.
3.Задавайте дитині якнайбільше питань.
4.Завжди уважно вислухуйте міркування дитини й ніколи не іронізуйте над ними. Поважайте її інтелектуальну працю.
5.Відшукуйте й приносьте додому цікаві речі, книги, історії. Ділиться цим з дитиною. Нехай вона не все й не відразу зрозуміє: розвиваюче спілкування - це завжди
небагато спілкування "на виріст".
6. По можливості , багато подорожуйте з дитиною.
7.Запрошуйте в будинок цікавих людей, при
спілкуванні з ними не відправляйте дитину "пограти в сусідній кімнаті!
8. Ходіть з дитиною в музеї.
9. Проводьте спільні спостереження й досліди.
10. Емоційно підтримуйте дослідницьку діяльність дитини. Заохочуйте її ініціативу й самостійність. Створюйте умови для реалізації її задумів.
11. Зробіть свої захоплення предметом спілкування з дитиною.
СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК
У області сенсорного розвитку малюк може використовувати свої почуття при вивченні навколишнього світу - за допомогою матеріалів, що знаходяться тут, він розвиває свій зір, дотик, смак, нюх, слух, а також має можливість потренуватися в розрізненні температур, відчути різницю у вазі предметів, і звичайно розвинути мускульну пам'ять.
«Шумові коробочки» за методикою Марії Монтессорі.
Матеріал. Він складається з двох ящиків по 6 коробочок в кожному. Шумова шкала коробочок захвпчує шуми від тихого до гучного.Вони заповнені різними матеріалами і при струсі видають різні шуми. Пряма мета: сприйняття і диференціація шумових відмінностей.
Непряма мета: тренування моторики, розвиток слухової пам'яті, підготовка до сприйняття музикання. Під час цієї підготовки потрібно звернути увагу на різні шуми на навколишньому світі.
Вік: близько трьох років.
Як працювати з матеріалом. Коробочки однієї серії вийняті з ящика і поставлені на стіл. Вихователь бере коробочку, трясе її вгору і вниз і уважно прислухається до шуму. Так дитяти виучують техніці струсу. При повторенні він закриває очі. Інтерес дитяти буде притягнений до дії. Тепер вчитель бере коробочки з іншого ящика. Коробочки з червоними кришками ставлять з одного боку столу, серію з блакитними кришками - з іншого боку. Так досягається вища концентрація. Він бере в руки по одній коробочці з кожної серії. Через почерговий струс порівнює їх між собою.
Виконання завдання. Якщо шуми обох коробочок не збігаються, він ставить назад одну коробочку декілька в стороні від останніх. Вправа повторюється з іншими коробочками тієї ж серії. Це продовжується до тих пір, поки не буде знайдена коробочка з таким же шумом.
Рухливі ігри для дітей раннього віку
Ігри з ходьбою та бігом
1. Пташки в гніздечку
Мета: вчити дітей ходити і бігати врозсип, не наштовхуючись один на одного; привчати їх швидко діяти за сигналом вихователя, допомагати одні іншим.
Хід гри: діти сидять на стільчиках, розставлених в кутках кімнати. Це – гніздечка. За сигналом ведучого всі пташки вилітають на середину кімнати, розлітаються в різні боки, присідають, розшукуючи корм, знову літають, розмахуючи руками-крилами. За сигналом «Пташки, в гніздечка!» діти повертаються на свої місця.
Вказівки до проведення: вихователь стежить за тим, щоб діти-пташки діяли за сигналом: летіли від гніздечка щонайдалі й поверталися тільки до свого гніздечка.
Для гніздечок можна використовувати великі обручі, покладені на підлогу. Це можуть бути і кола, накреслені на землі, в яких діти присідають навпочіпки.
Вихователь вчить дітей бути уважними під час бігу. Діти привчаються поступатися місцем тим, хто біжить назустріч, щоб не зіштовхнутися; акуратно вистрибувати з гніздечок (обручів), контролювати власні рухи, враховуючи загальний темп гри.
2. Коники
Мета: привчати дітей рухатися один за одним, погоджувати рухи, не підштовхувати того, хто біжить попереду, навіть якщо він рухається не дуже швидко.
Хід гри: дітей об’єднують у пари за бажанням: один – коник, інший – кучер, який запрягає коника (надягає віжки) і їде майданчиком з однієї сторони в іншу і назад. Потім за пропозицією вихователя діти змінюють ролі, гра триває.
Вказівки до проведення: спочатку вихователь допомагає дітям надягти віжки і безпосередньо бере участь у грі в ролі кучера. Доцільно спочатку дібрати в пари приблизно однакових за рівнем рухової підготовки дітей.
Замість віжок можуть бути використані кольорові канати чи скакалки.У міру того, як діти навчаться запрягати коника й акуратно їздити майданчиком, можна запропонувати влаштувати «стрибки» для кількох пар не тільки на майданчику, але й на прилеглій доріжці.
3. Миші й кіт
Мета: привчати дітей легко бігати на носках, не наштовхуючись один на одного; орієнтуватися в просторі, змінювати рухи за сигналом вихователя.
Хід гри: діти сидять на ослонах чи стільчиках. Це миші в нірках. З протилежного боку кімнати чи майданчика сидить кіт. Він засинає (заплющує очі), а миші розбігаються по всій кімнаті. Але нарешті кіт прокидається, потягується, нявкає і виходить на полювання. Миші швидко тікають і ховаються в нірках (займають свої місця). Пійманих мишей веде до себе. Коли всі сховаються, кіт ще раз проходить кімнатою, потім повертається на своє місце і знову засинає.
Вказівки до проведення: миші можуть вибігати з нірок тільки тоді, коли кіт заплющить очі й засне, а повертатися до нірок – коли кіт прокинеться і занявкає.
Вихователь стежить, щоб усі діти вибігали і розбігалися щонайдалі від своїх місць.
Нірками, крім стільців, можуть служити дуги для підлізання. Коли миші повертаються назад, вони можуть просто забігти за свій стільчик чи дугу і сховатися, присівши за ними.
4. Діти і вовк
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння бігати у різних напрямках. Розвивати спритність, упевненість.
Хід гри: ділянка або кімната зображують ліс. Діти з вихователем збирають сунички. Дорослий, який зображує вовка, ховається.
Вихователь промовляє:
Ми сунички спілі
У лісі збирали.
На полянках, на горбочках
Смачненькі шукали.
Але раптом гілки хрусь… (пауза).
Діти, діти, поспішайте, вовк за дубом – всі тікайте!
Діти розбігаються, а вовк ловить.
5. До ляльок у гості
Мета: привчати дітей дотримуватись вказаного напрямку, рухатися групою, організовано.
Хід гри: діти сидять на стільцях, розставлених уздовж однієї зі стін кімнати. Вихователь повідомляє дітям, що вони підуть зараз в гості до ляльок. Вона запитує дітей:
Де живуть наші ляльки?
Діти вказують на ігровий куточок.
Ходімо, діти, пограємось, тільки нікуди не заходитимо по дорозі, підемо прямо до ляльок.
Діти встають зі стільчиків і повільно, разом з вихователем ідуть провідати ляльок. Вони вітаються з ними, розмовляють. Дорослий каже:
Уже пізно, час додому.
Діти повертаються, ідуть і сідають на стільчики.
Вказівки до проведення: кілька ляльок перед початком гри потрібно розмістити й іншому місці кімнати. При повторенні гри діти їх проведуть.
6. По доріжці
Мета: вправляти дітей в ходьбі по обмеженій площині, розвивати відчуття рівноваги, спритності.
Хід гри: вихователь проводить на підлозі дві паралельні лінії (або кладе дві мотузки) завдовжки 2,5-3 м на відстані 35-30 см і каже дітям, що це вузька довга доріжка в лісі, якою вони підуть гуляти. Іти потрібно дуже обережно. Діти йдуть повільно один за одним, а потім повертаються по ній.
Вказівки до проведення: діти не повинні наступати на лінії чи мотузки, заважати одне одному, наштовхуватись на того, хто йде попереду.
7. Переступи через палицю
Мета: привчати дітей під час ходьби не човгати ногами, піднімати їх вище. Розвивати вміння переступати через предмети, які трапляються на шляху.
Хід гри: покласти на підлогу посеред кімнати паралельно дві палиці на відстані
80-100 см. Попереду палиць з іншого боку кімнати поставити стілець і на сидіння покласти прапорець.
Дитина стає у 2-3 кроках від палиць обличчям до них. За вказівкою дорослого вона йде по першій палиці, переступає через неї, потім переступає через другу палицю, іде до стільця, бере прапорець, піднімає його вгору і рухає ним. Порухавши, кладе прапорець і повертається на своє місце. Завдання виконує наступна дитина.
Вказівки до проведення: якщо діти швидко і впевнено виконуватимуть вправу, можна її ускладнити: покласти на підлогу паралельно 4-6 палиць або кілька обручів і запропонувати дітям переступати через них.
8. Доженіть мене
Мета: навчати дітей бігати в одному напрямку, слухати сигнал вихователя і починати рухи за сигналом.
Хід гри: діти сидять на стільцях чи на лаві з одного боку кімнати чи майданчика. „Дожени мене”, – каже вихователь і біжить на протилежний бік. Діти біжать за ним, прагнуть піймати педагога. Вихователь зупиняється, коли діти підбігають, каже: „Тікайте, тікайте, наздожену”. Діти бігом повертаються на свої місця.
Вказівки до проведення: спочатку гру доцільно проводити з 4-6 дітьми, збільшуючи кількість до 10-12 дітей. Вихователь повинен не дуже швидко бігти, щоб діти наздогнали його. Коли малюки зайняли місце на стільцях, їх варто похвалити, відзначити, як добре вони бігають.
9. Пташки та автомобіль
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки птахів, вчити дітей бігати в заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: діти біжать гуртом, як пташки, розвівши руки в боки і помахуючи ними, як крилами. Вихователь стоїть збоку і каже:
Пташечки маленькі, дружно полетіли
Всі літали, всі літали, крильцями махали.
Так вони літали, крильцями махали,
На стежинку сіли, зернятка клювали.
На слова «На стежинку сіли» діти присідають і постукують пальчиками
(пташки клюють зернята).
Пташки клюють ще деякий час після закінчення слів вихователя. Потім вихователь, тримаючи в руках обруч, або серсо, як кермо автомобіля, біжить у напрямку до «пташок», промовляючи «бі-бі». Діти тікають від автомобіля і біжать в заздалегідь обумовлене місце кімнати – “гніздечко”.
Роль автомобіля можна доручати дитині або кільком дітям.
Згодом можна запропонувати дітям стрибати, просуваючись уперед, зістрибувати з пеньочків або низької колоди не вище 15см.
10. Дітки маленькі ходять тихенько
Мета: привчити дітей ходити тихо, навшпиньках.
Хід гри: Діти ідуть зграйкою разом з вихователем в одному напрямку. Раптом вихователь каже: „А тепер побачимо, хто з вас уміє ходити тихо-тихо, навшпиньках” (показує, як потрібно йти).
Діти піднімаються навшпиньки і прагнуть пройти якомога тихіше. Вони продовжують йти в тому напрямку, в якому йшли раніше. Потім вихователь непомітно відходить у бік і каже: „А тепер усі біжіть до мене”. Діти біжать до вихователя. Вихователь хвалить тих, хто старанно і добре виконав вправу.
Вказівки до проведення: деякі діти під час ходьби навшпиньках неприродно пригинають голову, втягуючи її в плечі. Їм здається, що вони в цьому випадку тихіше йдуть. Потрібно стежити за цим, вказуючи дітям на помилки і виправляти їх.
Ходьба навшпиньках корисна для фізичного розвитку дитини, оскільки укріплює стопу. Однак не слід втомлювати дітей надмірно тривалими виконаннями цієї вправи. Гра повторюється 3-4 рази.
11. Горобчики
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки птахів, вчити дітей бігати врозтіч та у заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: діти-горобчики сидять на стільчиках (у гніздечках) і сплять. На слова вихователя:
В гнізді горобчики живуть, вранці з сонечком встають.
Діти розплющують очі й голосно співають:
Чик-чирик, чик-чирик, свою пісеньку ведуть.
Після цього діти розбігаються по кімнаті. На слова вихователя: «В гніздо полетіли», – повертаються на місця.
12. Ведмедик
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; вчити дітей бігати вроздріб та в заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: роль ведмедя спочатку виконує хтось із дорослих:
Якось ми у ліс ходили і ведмедика зустріли
На горбочку він лежав, під ялиночкою спав.
Круг ведмедика ходили, вайлуватого будили,
Прокидайся-но, вставай і маляток доганяй.
Після цих слів «ведмедик» ловить дітей, які тікають.
12. Зайчики та лисичка
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки тварин, бігати урозтіч та присідати. Виховувати уважність.
Хід гри: діти-зайчики сидять на стільчиках. Осторонь від них – «лисичка». Вихователь співає:
Сірі зайчики сидять, довгі вушка в них стирчать.
Ось такі вушка, малі сірі вушка.
Діти слухають і, приклавши долоні до вушок, показують, які довгі вушка у зайчиків. Вихователь співає, або промовляє слова:
Бігають зайчата, гарні стрибунята.
Ось такі зайчата, гарні стрибунята!
“Зайчики” вільно бігають по кімнаті. Під кінець куплета присідають. Вихователь співає:
В лісі лис ганяє, стрибунят шукає.
Ой біжіть, зайчата, гарні стрибунята!
“Зайчики” тікають, “лисичка” біжить за ними.
13. Не спізнися
Мета: вчити дітей діяти за сигналом швидко, привчати їх орієнтуватися в просторі, розвивати спритність.
Хід гри: вихователь розкладає на підлозі по колу кубики (невеликі кільця чи брязкальця). Діти стають біля кубиків. За сигналом вихователя вони розбігаються по всій кімнаті, за сигналом «Не спізнися!» біжать до кубиків.
Вказівки до проведення: спочатку діти можуть підбігати до будь-якого вільного кубика, поступово вони звикають займати своє місце. Після сигналу «Не спізнися!» вихователь біжить разом з дітьми, роблячи вигляд, що хоче взяти кубик. Якщо діти швидко займуть свої місця, вихователь має похвалити їх.
Під час гри вихователь стежить, щоб діти якнайдалі тікали від кубиків, не наштовхувалися один на одного, допомагали один одному знайти свій кубик, коли пролунає сигнал.
14. Сліпий Панас
Мета: привчати діяти за сигналом, орієнтуватися у просторі; бігати не наштовхуючись одне за одного. Виховувати витримку.
Хід гри: вихователь зав’язує собі очі. Він є Панас. Діти промовляють:
Панас, Панас, лови швидше нас.
Діти тікають, а Панас їх ловить.
Руханка «Чудовий день»
Консультація для батьків
Навчаємо дитину поважати тих, хто навколо
У наш час дуже важливо навчити дитину поваги до інших людей. Діти нерідко змалечку стикаються з багатьма жахливими речами, у результаті втрачаючи базові життєві цінності. Дорослим годі цілковито контролювати середовище, у якому зростають їхні діти, але їм до снаги навчити молоде покоління правильної й шанобливої поведінки.
Брак у дітей поваги до людей навколо часто стає проблемою для батьків. Досить важливо навчити дитину поважати інших людей, оскільки це не тільки стане для неї основою, на якій базуватиметься спілкування з ними, а й формуватиме в неї самоповагу. Якщо ви прагнете навчити свою дитину поваги до інших людей, скористайтеся наведеними нижче порадами.
Як навчити дитину поваги
Батькам дуже важливо самим поважати свою дитину. Напевно, ви чули просте правило: коли ви шануєте інших – вас теж починають поважати. Шануйте своїх дітей. Приділяйте їм якомога більше своєї уваги, дослухайтеся їх – тільки так ви дасте зрозуміти дітям, як важливо поважати інших;діти завжди вчаться у старших. Щоб навчити дитину гарних манер, ви самі маєте їх виявляти. Дитину можна навчити говорити фрази «будь ласка» і «дякую» тільки за умови, що ви самі їх використовуєте. Загалом навчити дитину ввічливості батьки можуть тільки тоді, коли самі поводяться ввічливо; не завжди потрібно, щоб дитина думала або відчувала те саме, що й ви. Незгода з людиною не означає неповаги до неї. Ви можете пояснити дитині, що саме вважаєте правильним, але не варто нав'язувати їй свою думку. Дитина може не погоджуватися з вами, але при цьому поважати вас; реагувати на ситуації – це добре, але надмірно реагувати – погано. Щоразу, коли ситуація потребує від вас суворості, виявляйте непохитність. Однак не застосовуйте крик або образи. Запам'ятайте: дитина вчиться у вас. Якщо гримати на неї, у майбутньому вона обов'язково чинитиме так само. Ви можете виявляти суворість у вихованні дитини, але при цьому поважати її;дайте дитині змогу зрозуміти її межі. Встановити межі для дитини – досить важливе завдання батьків. Якщо дитина не слухається вас – обговоріть межі допустимої поведінки. Дитина завжди прагнутиме більшої свободи, але поважатиме обмеження, якщо розумітиме їх;дуже важливо хвалити дитину, якщо вона демонструє гарну поведінку. Щоразу, коли дитина виявляє шанобливу поведінку вдома або на вулиці, скажіть їй, що ви пишаєтеся нею. Це стимулюватиме її поводитися так само й надалі.
Заняття для дітей раннього віку на тему: «Великдень»
Програмовий зміст:
Мета: формувати елементарні уявлення про свято Великдень.
Завдання:
- познайомити дітей та батьків з історією свята Великодня та традиціями, пов'язаними з розписом великодніх яєць.
- сприяти зміцненню дитячо-батьківських відносин у ході спільної діяльності
- виховувати повагу до російської народної культури.
- розвивати творчі здібності дітей і батьків
- розвивати дрібну моторику рук.
Обладнання:
Презентація по темі, наголовники курчата, іграшка курочка Ряба, дерев'яні яйця, наклейки для прикраси яєць, кошики, гірка для катання яєць, аудіозапис «дзвін», «Великодній пісенька».
Попередня робота:
Бесіди про весну, спостереження за сезонними змінами у природі, бесіда про весняні свята; читання та драматизація казки «Курочка Ряба»; ліплення яєць з пластиліну, малювання пальчиками «Гарненьке яєчко».
Методичні прийоми:
ігрова ситуація, використання ІКТ, бесіда-діалог, рухлива гра, ігри з музичним супроводом, пальчикова гра, художнє слово, підведення підсумків діяльності.
Хід :
Вихователь вносить в групу іграшку - курочку Рябу і кошик з дерев'яними яйцями
-Хлопці, подивіться, хто до нас в гості прийшов? (курочка Ряба)
- Курочка Ряба принесла вам подарунки, давайте подивимося, що у неї в кошику? (дерев'яні яйця)
- А ви хочете дізнатися, для чого курочка принесла вам такі подарунки? (хочемо)
-Сідайте на стільчики і слухайте уважно. (показ слайда «Весна»)
Дзвінко капають капання
Біля нашого вікна.
Птахи весело заспівали,
В гості до нас весна прийшла.
Настала весна, весною тане сніг, біжать веселі струмочки, розпускаються на деревах бруньки,
все довкола оживає, люди радіють весні і відзначають свято, яке називається Великдень.
- Свято Пасха означає перемогу добра над злом. Люди починають готуватися до нього заздалегідь: наводять лад у своїх оселях, печуть паски, пиріжки, фарбують яйця. (показ слайда «Великдень»)
-Для підтримки у людей радісного настрою, на Великдень, скрізь було чути дзвін, давайте послухаємо як звучать великодні дзвони? ( аудіозапис «дзвін»)
- На Великдень, обов'язково будували гойдалки і каруселі, на них каталися і діти і дорослі, люди вірили, що чим більше і вище гойдаєшся на свято, тим успішніше буде життя в цей рік. (слайд «Гойдалка»)
- На великдень водили хороводи, люди вірили, що рух по сонцю, допомагало прокинутися природі. (слайд «Хоровод»).
-А найголовніший символ Великодня - яйце, бо воно уособлює початок нового життя, знесла курочка яєчко, а з нього потім з'явиться курча.
На Великдень люди ходять один до одного в гості і обмінюються писанками, для того, щоб життя людей завжди зустрічалося добро і не було зла.
- А ще на Великдень грають в ігри з фарбованими яйцями. (слайд «Великодні ігри»)
-Ось і курочка принесла нам яйця, щоб ви їх прикрасили і могли з ними
пограти.
Давайте порадуємо курочку веселою грою:
Вийшла курочка гуляти,
Свіжої травички пощипати,
А за нею хлопці, жовті курчатка
«Ко-Ко-ко, ко-ко-ко,
Не ходіть далеко.
Лапками гребіть,
Зернятка шукайте».
З'їли толстого жука,
Дощового черв'яка.
Випили водиці
Повне коритце.
- Молодці, а зараз ми з вами станемо справжніми майстрами і самі прикрасимо великодні яйця. Подивіться, на столах лежать великодні наклейки і зараз ви, з допомогою мам, прикрасите свої великодні яйця, а щоб під час роботи ваші пальчики були сильними і спритними, давайте пограємо:
(пальчикова гімнастика)
Принесла яєчко золота пташка
Ми з яєчком пограємо,
Ми яєчко покатаємо,
Покатаємо, не з'їмо
Ми яєчко віддамо.
А тепер сідайте на стільчики і приступайте до роботи. (аудіозапис «Великодній пісенька»)
- Ви намагалися, ви працювали і яєчка на славу у вас вийшли, а зараз давайте з вашими яєчками пограємо.
Наша перша гра називається «Покатай яєчко з гірки».
- Молодці, а наступна гра називається «Хто більше яєчок збере».
Молодці, ви впоралися з усіма завданнями і наша курочка Ряба дякує вас і ваших мам за роботу, творчість і фантазію.
Вітаю вас з наступаючим святом Великодня і нехай у ваших душах живе любов до друзів і близьким, адже Великдень загальне свято любові і милосердя.
Підсумок: цей вид діяльності сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей, зміцненню дитячо-батьківських відносин.
Консультація для батьків «Великодній кошик».
Великдень – це свято, по яке не так то й легко пояснити дитині. Адже воно символізує не лише оживання та розквітання природи, але й несе в собі тяжчі релігійні конструкції.
Проте, якщо дитина почала цікавитись, що це за свято, чому готують пасху, чому «дивно» вітаються та йдуть з кошиком до церкви – не варто уникати відповідей. Адже в майбутньому дитина звикне поверхово ставитись до різноманітних традицій, оскільки не розуміти їх істинного значення.
Отже, якщо дитина питає – треба відповідати. І не обов’язково старатись пояснити усе та й одразу. Для початку спробуйте пояснити все якомога простіше, так, щоб дитина зрозуміла саму суть. З часом та досвідом можна буде пояснювати більш детально, вдаючись у подробиці.
Головне, щоб дитина з дитинства розуміла зміст того, що вона робить. Це допоможе їй у майбутньому навчитись мислити і не робити речі лише тому, що так заведено. Це навчить дитину мислити та аналізувати.
Почніть з себе
Щоб розповісти малюку про Великдень, варто для початку самому розібратись, що це за свято. В кожної людини є своя міра обізнаності щодо цього та інших свят. Якщо ж вам не вистачає інформації, варто почерпнути те, що не вистачає і лише тоді пояснювати щось малюку.
Інформація порціями
Можете давати дитині інформацію порційно, щоб не навантажувати одразу
об’ємом знань. Кожного разу як розповідатимете щось нове, залишайте час на запитання, які неодмінно виникнуть у дитини. На них бажано відповідати і відповідати мовою, яку зрозуміє ваш малюк.
Використовуйте дитячу Біблію
Щоб краще пояснити все малюку, використовуйте спеціальні дитячі Біблії. Вони наповнені різноманітними ілюстраціями, що сприяє кращому засвоєнню інформації. Крім того, в дитячих Бібліях інформація подана так, що малюк її зможе зрозуміти.
Підхід можна знайти в залежності від віку та уподобань вашої дитини. Казки, дитячі оповідання, ігри - використовуйте для морального виховання дитини, пояснюючи, що таке добро, зло, дружба, милосердя.
Ключові моменти
Не забудьте розповісти ключові моменти, на яких ґрунтуються всі обряди та ритуали під час Великодніх свят: малювання крашанок, випікання пасхи, освячення Великоднього кошика в церкві тощо.
Наприклад, для початку розкажіть походження привітання «Христо Воскрес!» - «Воістину Воскрес!», а також символізм крашанок та писанок.
Залучайте до Великодніх традицій вашої сім’ї
Якомога більше залучайте дитину до ваших традиційних обрядів на Великдень, що панують у вашій сім'ї. Під час приготування пасхи, розповідайте малюку про те, що ви робити і навіщо. Дозвольте дитині чимось допомогти вам. В залежності від віку можна доручати різноманітні завдання при підготуванні Великоднього столу.
Великодні ігри
Великдень – це світле свято. І щоб найкраще передати цю святкову атмосферу, зробіть традицією грати у різноманітні Великодні ігри з вашою дитиною. Таким чином, малюк з нетерпінням чекатиме це свято.
Консультація на тему:
«Покарання, які недопустимі при
вихованні дитини».
«Дам по попі», «Зараз получиш», «Три роки без телевізора» — а як ви караєте своїх дітей і чи кожного разу відчуваєте докори сумління за це? Може, вважаєте себе поганими батьками? До вашої уваги — поради психологів про те, як вплинути на поведінку дитини, коли вона не слухається, чому вона це робить і як опанувати себе, щоб не зірватися на крик або фізичну силу.
В Україні триває кампанія під назвою #НеБийДитину. Вона почалася з активності у Фейсбуку кількох небайдужих мам. Наталя Біда одного дня зрозуміла, що багато батьків вважають цілком нормальним вдарити дитину, привселюдно накричати або принизити її. Вона вирішила зібрати та поширювати інформацію про те, чому це погано та як психологи радять реагувати на ту чи іншу поведінку дітей. Теза 1. Найкраще покарання — це дати дитині відчути наслідки її дій.
ПРИКЛАД: дитина зламала чиюсь іграшку на майданчику — піти разом у магазин, купити нову іграшку і віддати її власнику зламаної. Якщо в такому разі прийти додому, насварити і позбавити мультиків, то через відсутність логічного зв’язку ви отримаєте лише образу у свій бік і нерозуміння ситуації.
Теза 2. Покарання не має жодного сенсу, якщо дитина молодша 3-х років.
У таких випадках краще звести до мінімуму усі заборони, а в приміщенні залишити тільки безпечні речі. На прояви «вредності» реагуйте спокійно, пропонуйте альтернативу. Агресивна реакція батьків лише заохочує дітей повторювати шкоду.
Теза 3. Злість — це нормально. Не забороняйте злитись, називайте емоції і вчіть дитину цю злість кудись спрямовувати.
ПРИКЛАД: у своєму садочку Оксана Пшегорницька з колегами придумали «куточок гніву». У ньому дозволено битися батаками (м’які палиці, довжиною 50-60 см, діаметром 7-8 см).
Теза 4. Відомий і начебто безпечний метод «timeout» (коли дитину садять на стільчик, щоб подумала про свою поведінку) не вирішує проблему.
Якщо дитина в колективі справді «розійшлась», то вона аж ніяк не сидітиме збоку на стільці. У такі моменти її переповнюють емоції, а всередині все вирує — куди вона їх подіне на стільці?
Теза 5. Вийти і залишити дитину в кімнаті.
Сенс вийти з кімнати і залишити дитину наодинці з істерикою може бути лише
у випадку, коли ви відчуваєте, що у вас може «впасти планка» і ви можете її вдарити.
Теза 6. Не хотіти віддавати комусь свою іграшку – нормально.
Немає нічого поганого в тому, що діти не хочуть з кимось гратися або давати/позичати свою іграшку. Часто дорослі засуджують дітей за це, мовляв, не будь жадібним. Пам’ятайте, для дитини конкретна улюблена іграшка може мати таку ж цінність, як для вас автомобіль.
Теза 7. Покарання мають бути зрозумілими і логічними.
Встановіть систему правил: у нас стільки-то часу на планшет; є вчинки, неприйнятні для нашої сім’ї; якщо хтось залишає неприбраною кухню, то потім прибирає всю квартиру.
Теза 8.Забудьте про непедбачувані покарання, застосовані спонтанно та емоційно, які потім легко скасовуються.
Це дестабілізує, дитина не знає, чого очікувати, вона живе з людиною, здатною на що завгодно.
ПРИКЛАД: ти мені грубо відповів — три роки без комп’ютера, 10 років без телевізора.
Теза. 9. Застосовуйте метод «зеленої ручки».
Відзначати важливі позитивні моменти і не акцентувати увагу на невдачах або поганих рисах.
Теза 10. Покарання має стосуватись бонусів, а не необхідних речей.
Покарання мають стосуватися бонусів дитини (цукерок, планшета, походу в кіно, нової іграшки), а не необхідних для неї речей (прогулянки, їжі, сімейних подій, відпочинку після школи тощо).
ПРИКЛАД: якщо у родині є традиція щосуботи пекти пиріг, який потім їдять у сімейному колі, то позбавлення цього означатиме позбавлення певного об’єднуючого фактору, чогось дуже сімейного, дитина може прочитати це як сигнал «тепер ми тебе не приймаємо».
Теза 11. Дитина має право сказати ні.
Не погоджуючись дитина вчиться бути особистістю.
Пояснюйте, але будьте авторитетом. Зрозумійте, чому дитина вчинила так, а не інакше (втома, голод, нестача підтримки або уваги тощо) і допоможіть їй впоратися з цією причиною; Дитина поводиться погано, не тому що вона погана.
Теза 12. Застосовуйте фізичну силу виключно для зупинки небезпечних дій.
ПРИКЛАД: коли переходите дорогу, а дитина виривається, щоб утекти — умісно втримати її силою. Або ж зупини руку при спробі вас ударити.
Теза 13. Дитина повинна знати, що її люблять.
Під час будь-яких, вигаданих вами, обмежень чи покарань дитина повинна знати і не сумніватися у тому, що її люблять, завжди чекають, і що вона все одно залишається членом ціїє сім’ї.
Теза 14. Вас теж переповнюють почуття.
Давайте дитині зрозуміти, що вас теж переповнюють почуття — кажіть про те, що ви злі, що ви втомилися. Діти розуміють.
Теза 15. Знайдіть у собі сили вибачитись, якщо неправі.Якщо ви вже зірвалися — насварили, вдарили, підвищили голос — не соромтеся своїх почуттів, усі ми — люди.
Знайдіть у собі сили вибачитись і пояснити, передусім собі, чому так сталося — ви втомлені? не виспались? щось турбує? Працюйте над своїм емоційним станом. Я поводжуся агресивно не тому, що я — погана мама. Зрештою, відвідайте курси психологічної пітримки батьків.
Теза 16. Дітей не можна карати за:
Помилки (їх роблять усі, на них вчаться навіть дорослі)
Повільність (діти вчаться поступово)
Активність (навіть на людях — це нормально)
Відмінність від інших (фізична чи психологічна)
Негативні емоції
За прояв почуттів (сором, плач, злість — усі почуття потрібні, забудьте про «хлопчики не плачуть»)
Неуспішність у навчанні (хваліть зусилля, підтримуйте)
Ненавмисна шкода (дитина вчиться обережності)
Вимагання більшого (дитина вчиться ставити цілі)
Обман (шукайте причину — страх бути покараним, фантазії, необхідність)
Не забувайте, що агресія в бік дитини може мати важкі незворотні наслідки, серед яких: комплекси, страх перед дорослими, страх помилок, втрата довіри до батьків, агресія, невпевненість у собі, ще більший спротив, розлади психіки.
План-конспект заняття для дітей раннього віку
Тема:« У пошуках Весни»
«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
Мета:
-Освітня: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, вміння не відволікатися від поставленого завдання. Розвивати дрібну моторику рук; розуміти поняття один і багато; вчити дітей розрізняти та групувати предмети за величиною; закріплювати назви кольорів – жовтий, зелений, синій, червоний; збагачувати словник дітей іменниками: сонечко, хмаринка, квітка, метелики. Активізувати мову дітей за допомогою ігрових завдань. Вчити відповідати на запитання. Розширити знання про весну як пору року.
-Розвиваюча: розвивати пізнавальний та дослідницький інтерес; розвивати увагу, окомір, мислення, мовлення; виховувати старанність, спостережливість, допитливість. Розвивати мовленнєву компетентність, вміння досліджувати навколишній світ. Сприяти розвитку психічних процесів і позитивних емоцій. Розвивати координацію рухів і мови, зорове сприйняття (форми, кольору, величини), мислення, увагу, пам`ять.
-Виховна: виховувати активність, ініціативність, самостійність, творчі здібності, уяву, дбайливе ставлення до природи, естетичні переживання від весняного пробудження природи.
Обладнання: матеріали до дидактичних ігор, аудіозапис музики, картки «Погода», лист, д/г «Промінці для сонечка», «Метелики на квітках», «Хто гуляє весняним лісом», «Склади квітку», «Хвостик пташки», конструктор Bunchems, кошик з квітами, солодощі.
Тип заняття: інтегроване.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент.
Налаштування для гостей.
Психолог:
Один одному всміхнемось,
Гарним настроєм проймемось,
До роботи, до занять.
Кожен з нас готовий? ТАК!
Встаньте, колеги, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться всі до мене,
Посміхніться і до себе.
Спинки розправляйте,
Ручки підіймайте,
Привітайтесь: Добрий день!
Хай гарно розпочнеться день!
Залітає весняна фея.
Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Тож на мене подивіться
І швиденько посміхніться!
Посміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, людям!
І тоді обов’язково
День веселим буде!
(Мотивація навчальної діяльності)
(чути дзижчання бджіл)
Фея:
А що це за звук? Так, це бджілки. Подивіться, які вони гарненькі.
Танок бджілок
Фея:
Доброго ранку бджілки ! давайте привітаємося.
Добрий день ручки! Плесь, плесь, плесь.
Добрий день ніжки! Туп, туп, туп.
Добрий день щічки. Ляп, ляп, ляп.
Добрий день ротик. Цьом, цьом, цьом.
Добрий день носик. Бім, бім, бім.
Добрий день бджілки. Всім, всім, всім!
Фея:
Як ви тут опинилися?
Ви прокинулись після зими і вирішили пошукати квіточок, щоб поїсти смачного нектару. І заблукали. Я вам допоможу знайти квіти. Але весна настала, а тепла немає.
Що ж робити? Треба шукати весну.
Давайте визначимо стан погоди.
Робота з картками.
ІІ. Вступна частина.
Фея:
На прогулянку збирайтесь,
Та скоріше одягайтесь.
Ми ясним весняним днем,
В гості до Весни підем!
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує.
Зупинка «У Сонечка в гостях»
Фея:
Сонечко, Сонечко!
Діткам посвіти,
Треба нам сонечко
Весноньку знайти.
Подивіться, сонечко сумує без Весни. Не світить своїми лагідними промінцями. Давайте сонечку допоможемо розправити промінці.
Дидактична гра «Промінці для сонечка»
(нанизування пластикових кришечок на промінці)
Фея:
Як сонечко зраділо, прокинулося, засвітило яскраво своїми промінчиками. Сонечко залишило нам листа. Давайте його прочитаємо.
ЛИСТ
Підступна Зима викрала красуню Весну, небо закрила хмарами, землю засипала снігом. Врятувати Весну зможете тільки ви, чемні, чесні і розумні бджілки. Щоб визволити Весну з полону, вам потрібно буде виконати всі її завдання.
Допоможіть, будь ласка.
Ясне Сонечко.
ІІІ. Основна частина
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Зупинка «Кольорові метелики»
Фея:
Погляньте, де ми з вами опинилися? Так, це квіткова галявина. Подивіться навкруг, як тут гарно. А що тут є?
Бджілки: квіточки.
Фея: Правильно. Шкода – метеликів, бо вони ніяк не можуть знайти пелюсточки такого ж кольору як вони самі. Зараз ми їм допоможемо.
Дидактична гра “Метелики на квітах”
Мета: повторювати основні кольори, вчити дітей співвідносити кольори, закріплювати назви кольорів, розвивати уважність, окомір, виховувати старанність, самостійність.
(Вихователь роздає дітям метеликів. Завдання дітей посадити метеликів на галявинки з квітами відповідного кольору, однакового з метеликом)
Малесенькі метелики
На сонечку літають
І крильцями легенькими
Всі весело махають.
Та от стомились любі,
В повітрі вже літати,
Бо час прийшов на квіточки
Скоріше всім сідати.
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання. Мандрує далі.
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Зупинка «Весняний ліс»
Чути звуки весняного лісу.
Фея:
А що це за звуки? Це прокинулися від зимового сну тваринки. Давайте допоможемо тваринкам зустріти весну.
Дидактична гра « Хто гуляє весняним лісом?»
(Робота з крупами. Діти по черзі дістають занурених тваринок та розповідають про них)
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання. Мандрує далі.
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Заходить Хмаринка (психолог)
Хмарка:
Я Хмарка біла, волохата,
Ще й мякесенька, мов вата,
В небі високо літаю,
Сонцю пісеньку співаю.
Сонце слухає, радіє –
Землю радістю зігріє.
Давайте трішки відпочинемо.
Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору,
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору –
Й на долоньки подивись.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз – присіли, руки – прямо.
Встали – знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись,
І сусіду усміхнулись!
Фея:
Дякую, Хмаринко, ми відпочили, а тепер нам час в дорогу, Весну рятувати.
В подорож далі рушаймо
І цікавинки шукаймо.
Зупинка «У пташок»
Фея:
Від тепла прокинулися пташки, радіють сонечку, чистять пір`ячка. Давайте допоможемо пташкам.
Дидактична гра з прищіпками «Хвостик пташки»
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Фея:
Ось, галявинка чудова
На ній квіти кольорові.
№5. Зупинка «Квіткова»
Заходить Весна з кошиком квітів.
Весна:
Я Весна-красна,
До діток прийшла.
І друзів з собою,
До вас привела.
Підсніжники білі з`явилися тут.
І проліски сині,
Вже ось цвітуть.
І світить нам сонечко,
Ясне із неба.
Бо дуже багато тепла усім треба.
Ви потрапили на галявину. Навесні розквітає багато квітів. Давайте складемо квітки.
Дидактична гра «Склади квітку»
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання.
ІV. Підсумок заняття
Фея:
Ось ми і визволили Весну з полону. А за ваші старання весна нам приготувала гостинці.
Весна:
Хай зеленіють луки й діброви,
Хай розквітають сади на землі.
Я вам бажаю щастя й здоров’я,
Літечка в гості чекайте, малі!
Заняття для для дітей раннього віку «Весела подорож до звірят»
Програмовий зміст:
Вчити порівнювати предмети за величиною: великий – маленький, довгий – короткий, складати ціле з окремих частин. Продовжувати розрізняти геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник.
Розвивати дрібну моторику рук, кольорове сприйняття.
Виховувати пізнавальний інтерес до оточуючої дійсності.
Словник: круг, квадрат, трикутник, зелений, жовтий, червоний, синій, довгий, короткий, великий, маленький, одягати, грати.
Попередня робота: дидактичні гра «Лісові звірятка», дитячі вірші про лісових звірят, дидактична гра «Мої перші кольори», ігри з пазлами, дидактична гра «Збери намисто».
Обладнання: доріжка з геометричними фігурами, іграшки-звірятка, розвиваюча гра «Пазли»,шнурівки з намистинками,
фотоапарат.
Хід:
1.Заняття починається фізкультурною хвилинкою з елементами емпатії на основі вірша О.Ковальчука
«Ранкове сонечко».
Зранку у віконечко зазирнуло сонечко(нахили вліво, вправо)
Мило посміхнулося (посміхаються)
До щічки доторкнулося (торкаються щічок )
Промінцем погладимо ( гладять ручки)
Не сумуй! – порадило! (кроки на місці)
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався! (плескають в долоні)
1.Вихователь:
- Ви стали веселими і радісними, і я хочу запросити вас у цікаву подорож. ( вихователь розстеляє невеличку гумову доріжку, на якій яскраві, різного кольору фетрові геометричні фігури)
- Що це? (доріжка, стежинка). Вона казкова. Що на ній розміщено? (діти називають геометричні фігури та колір кожної)
Діти проходять цією доріжкою і зупиняються біля іграшок-тваринок.
2.Вихователь:
- До кого привела нас казкова доріжка?
- Які звірятка тут є? (білочки, зайчики, ведмедик, їжачок…). Скільки їх?
- Що у звіряток є в кінці спинки? (хвостики) А у нас є? Чому? ( бо ми люди).
Дидактична гра «Короткий – довгий» ( діти порівнюють довжину хвостів, вух тварин, утворених в пари).
Вихователь з дітьми називають: «У білочки хвостик довгий, а у зайчика -… короткий, у зайчика вушка довгі, а у ведмедика - …короткі; ведмедик – великий, а мишеня – маленьке.)
Фізхвилинка
«Веселі звірятка»
Разом ми ідемо дружно і не відстаємо ( крокують)
На галявину прийшли, скільки звірів ми знайшли?
Багато. (продовжують крокувати)
Білий зайчик сів, чекає (присіли)
Довгі вушка зайчик має. (показують довгі вушка)
А ось білочка стрибає ( підстрибують на місці)
Коротенькі вушка має (показують короткі вуха)
Йде ведмедик клишоногий (йдуть, як ведмедики)
Ой, які великі кроки. ( роблять великі кроки)
Сіре мишеня біжить. (біг на носочках)
Як малесеньке тремтить.( присіли, тремтять)
Всі звірятка в коло стали ( утворюють коло)
І швиденько пострибали. (стрибки на двох ногах )
Вихователь:
- Наші тварини такі гарні і веселі, тому я їх сфотографую. (вихователь бере фотоапарат і начебто фотографує звірят)
3.Давайте зробимо тваринка фотографії.
Дидактична гра «Зберипазли» ( діти сідають за столи і кожна дитина збирає якусь тварину). Діти дарують «фото» кожній тваринці.
Вихователь:
- Давайте зробимо подарунки нашим тваринам.
Дидактична гра «Збери намисто». ( нанизати намистинки на шнурок відповідного кольору і одягнути тваринці на вибір)
1. Діти граються з іграшковими тваринками і пригадують, що було цікавого сьогодні.
Семінар- тренінг для вихователів «Розвиток комунікативної культури педагогів в сучасному дошкільному закладі».
Мета. Створювати умови для розвитку комунікативної культури педагогів. Ознайомлювати з базовими положеннями теорії спілкування. Формувати навички ефективної взаємодії. Розвивати комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання. Поглиблення та систематизація знань педагогів щодо змісту Базового компонента, формування їх професійних умінь щодо використання ефективних підходів для розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку; вдосконалення педагогічної майстерності вихователів. Підсилювати професійну мотивацію.
Добрий день усім, хто в залі,
Радо вас вітаємо!
Взяти участь в семінарі
Колег я попрохаю.
Хід семінару-тренінгу
І. Привітання. Повідомлення теми, плану та правил роботи
Звісно, у кожного з вас є певні очікування щодо нашого семінару-тренінгу. Можливо, хтось хоче отримати нову інформацію, ознайомитися з новими термінами, дізнатися про досвід своїх колег. Тому запишіть свої очікування ось на цих квіточках. Прикріпіть їх на нашому дереві очікувань. (Звучить музика).
Свої очікування учасники пишуть на запропонованих квіточках, які ведучі прикріплюють на «дерево очікувань».
Мотивація до роботи
Притча "Про рай і пекло"
Одного разу мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Господь відвів мудреця до приміщення, де нестерпно страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною кашею. Люди мали ложки, але вони були довші за руки, і жоден не міг втрапити ложкою до рота. "Так, це справжнє пекло!" — подумав мудрець.
Потім вони зайшли до іншого приміщення, де всі були ситі й веселі, хоча там стояв такий самий казан, а люди мали такі самі довгі ложки. Що ж робило життя цих людей райським? Придивившись, мудрець побачив — вони годували одне одного!
Ці люди вміли взаємодіяти. Перевіримо, чи вмієте взаємодіяти ви.
Вправа на знайомство „Вітаю Вас”
Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Хід проведення
Тренер пропонує підводитися тих людей, які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого чорне волосся;
- встаньте ті, хто має гарну посмішку;
- встаньте ті, хто має доньку;
- встаньте ті, хто має сина;
- встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю;
- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.
Вправа "Незвичайне привітання".
Мета: підготовка учасників до роботи, створення позитивної атмосфери, сприяння згуртованості групи, розвиток здатності до вербального й невербального спілкування.
Час виконання: 5 хвилин.
Опис вправи.
Керівник. Пропоную вам привітатися, але наше привітання буде особливим. Ви знаєте, що у зв'язку з розвитком інклюзивної освіти в Україні, в освітній процес ДНЗ включають дітей з особливими потребами. Тому ми зараз уявимо себе цими малятами і будемо вітатися. Прошу вас об'єднатися по двоє: один учасник виконає роль дитини, інший - вихователя. Отримайте, будь ласка, завдання і виконайте його.
Варіанти завдань:
відобразити привітання дитини, яка нічого не чує і не може говорити, але в її розпорядженні - зір, жести, пантоміма;
відобразити привітання дитини, яка не бачить і не розмовляє, але здатна чути і показувати;
відобразити привітання дитини, яка не чує і їй тяжко рухатися, але зате може говорити і бачити.
Коментар. Використання інтерактивного методу "Удвох".
Вправа "Про себе саму".
Мета: встановлення контакту між учасниками групи, розвиток навички міжособистісної взаємодії.
Час виконання: 5 хвилин.
Опис вправи.
Керівник. Ми всі з вами знайомі, але я хочу запропонувати вам познайомитися ще ближче, дізнатися щось нове один про одного.
Колись, у давнину, знатні родини мали свої герби, які відображали те, що притаманне даній сім'ї. Я пропоную вам намалювати особисті герби, які могли б розповісти саме про вас. А потім - прокоментуйте зображене.
Примітка: у процесі виконання вправи доцільно використати інтерактивний метод "Мікрофон".
Тренування комунікативних умінь
Дискусія "Які комунікативні риси особистості: чесноти і вади важливі для спілкування?"
Кожному учасникові пропонують скласти перелік рис, важливих для ефективного спілкування. Після цього відбувається дискусія: учасники висловлюють аргументи за і проти кожної риси (доречно об'єднатися у команди або пари опонентів).
Насамкінець складають і записують на дошці узагальнений список рис.
Вправа "Дерево".
Мета: забезпечення розуміння учасників тренінгу змісту (сутності) ключових понять з освітньої лінії "Мовлення дитини".
Час виконання: 15 хвилин. Опис вправи.
Керівник. Пропоную вашій увазі мозковий штурм. Перед вами дерево, яке символізує Базовий компонент, гілки дерева - освітні лінії. Оскільки ми сьогодні на нашому занятті розглядаємо освітню лінію "Мовлення дитини", то на нашій гілці виросли бруньки, які відображають складові даної освітньої лінії. Щоб наші бруньки перетворилися на листочки, потрібно дібрати визначення, яке відповідає даному терміну.
Коментар. На "бруньці" написано компетентність, на "листочку" - визначення поняття. Потрібно до "бруньки" дібрати визначення.
Вправа "Розфарбуй слово".
Мета: активізувати творчу уяву, уміння міркувати нестереотипно, вчити учасників домовлятися один з одним.
Час виконання: 10 хвилин.
Опис вправи.
Тренер. Одним із дієвих методів розвитку мовлення дошкільників є використання лексичних вправ, що збагачують словник дитини. Прошу учасників узяти по одній площинній фігурі та об'єднатися в чотири групи за кольором. На кожній фігурі написано слово, яке буде заборонено називати. Ви повинні описати це слово, не називаючи його.
Приклад завдання: халат (як сніг, як цукор, як пелюстки і ромашки), заборонене слово - білий.
Примітка. Під час виконання цього завдання доцільно використовувати інтерактивний метод "Коло ідей".
Вправа "Продовж вислів".
Мета: сприяти розвитку сміливості у висловлюваннях, допитливості та гнучкості думки. Час виконання: 5 хвилин. Опис вправи.
Тренер. Я буду зачитувати вам прислів'я, а ваше завдання - закінчити його на власний розсуд, використовуючи при цьому гнучкість, думки та образність слова. Завдання буде йти колом.
Менше говори, більше... (слухай, думай, працюй). Хто любить працювати, тому... (нема часу сумувати, не доведеться голодувати).
Не смійся з іншого, щоб... (не сміялися з тебе). Не кажи того, чого... (не знаєш). Менше говори - більше... (зробиш, почуєш). Не соромся питати про те, чого... (не знаєш, не чуєш). Що менше думок, то більше... (пліток, теревенів, балачок). З мудрим говорити, що ... (мед пити, розуму набратися). • Солодкими словами можна... (виманити й гадюку, брехню розказати).
Вправа "Синквейн".
Мета: тренувати здатність узагальнювати інформацію, висловлювати її декількома словами.
Час виконання: 10 хвилин.
Опис вправи.
Тренер. Прошу вас узяти по одному листочку. На ньому написано слово. Об'єднайтеся в чотири групи за однаковими словами (мова, діти, педагог, спілкування). Зараз ми з вами будемо складати нестандартний вірш - синквейн. Синквейни - швидкий і потужний інструмент для аналізу, синтезу й узагальнення інформації.
Хочу пригадати вам правило його складання: 1 ряд містить слово-іменник, що позначає тему вірша; 2 ряд - два прикметники, що описують тему; 3 ряд - три дієслова, що позначають дії, пов'язані темою;
4 ряд - речення з чотирьох слів, у якому висловлено ставлення до теми;
5 ряд - це слово-резюме, яке позначає нову інтерпретацію теми.
Примітка. Використовується інтерактивний метод "Ланцюжок".
Підсумок. Ритуал прощання
Вправа "Дерево підсумків"Учасники записують на паперових "листочках" свої враження від тренінгу. "Листки" прикріплюють на "дерево підсумків", записи обговорюють, в ефективної комунікації педагога з дітьми.
